Лісбет Саландер трохи помовчала. Він про щось умовчує. Вона задумливо покусала губи. Ну звичайно!
— Кому ти раніше розповідав про відвідини Даґа Свенссона?
Лісбет виразно повела з одного боку в інший електрошокером.
— Я зателефонував Харрі Ранті.
— Коли?
Він зробив ковтальний рух.
— Того ж вечора, як Даґ Свенссон уперше побував у мене вдома.
Вона розпитувала його ще півгодини, але скоро зрозуміла, що він повторюється і не може додати до сказаного нічого, окрім дрібних подробиць. Нарешті вона встала і поклала руку на протягнутий мотузок.
— Ти, напевно, найжалюгідніший мерзотник з усіх, яких мені доводилося зустрічати, — сказала Лісбет Саландер. — За те, що ти зробив з Інес, ти заслуговуєш смертної кари. Але я обіцяла, що дарую тобі життя, якщо ти відповіси на мої питання. Я завжди додержую своїх обіцянок.
Вона нагнулася і розв’язала вузол. Пер-Оке Сандстрьом упав додолу, мов купа лахміття, і відчув полегкість, близьку до ейфорії. Лежачи на підлозі, він бачив, як вона поставила на його диванний столик стільчик, вилізла на нього і зняла із стелі блок, змотала мотузок і засунула його в наплічник. Потім вона пішла у ванну і пробула там хвилин десять. Він чув, як тече вода. Коли вона повернулася, на її обличчі вже не було фарби.
Обличчя було чисто відмите і виглядало оголеним.
— Відв’язуватися будеш сам.
Вона кинула на підлогу кухонний ніж.
Потім вона ще довго вовтузилася в передпокої. Очевидно, перевдягалася. Нарешті він почув, як відчинились і зачинилися двері і клацнув замок. Тільки за півгодини йому вдалося звільнитися від ізоляційної стрічки. І лише сівши на диван у вітальні, він виявив, що вона прихопила з собою його «Гавернмент».
Лісбет Саландер повернулася до себе на Мосебакке тільки о п’ятій годині ранку. Вона зняла перуку, котру носила як Ірене Нессер, і відразу ж лягла спати, не ввімкнувши перед тим комп’ютер і не перевіривши, чи розгадав Мікаель загадку із зниклою поліцейською справою.
Вже о дев’ятій ранку вона прокинулася і присвятила весь день пошукам інформації про братів Атхо і Харрі Ранта.
У кримінальному реєстрі в Атхо Ранти виявився похмурий послужний список. Він був громадянином Фінляндії, але народився в Естонії, до Швеції він прибув у 1971 році. З 1972-го по 1978 рік він працював теслярем Сконських цементних майстерень, але був звільнений при спробі вчинити крадіжку на будівництві і засуджений до семи місяців в’язниці. З 1980-го по 1982 рік він працював у значно меншій будівельній фірмі, але його вигнали звідти за появу на робочому місці в нетверезому вигляді. Потім він до кінця вісімдесятих років заробляв собі на життя сторожем, техніком підприємства, що обслуговувало котельні, мийником посуду і шкільним охоронцем. Звідусіль його врешті-решт виганяли або за пияцтво, або за бійки чи дебош. На посаді шкільного охоронця він протримався всього лише кілька місяців, після чого одна з учительок звинуватила його в грубих сексуальних домаганнях і погрозах.
У 1987 році він був засуджений до виплати штрафу та кількох місяців тюремного ув’язнення за крадіжку автомобіля, пияцтво за кермом і торгівлю краденими речами. Через рік був засуджений за незаконне володіння зброєю.
У 1990 році був засуджений за порушення моральності, але характер порушення в реєстрі не уточнювався. У 1991 році йому висунули звинувачення в погрозах, але суд його виправдав. Того ж року його штрафували і засуджували до умовних строків за контрабанду спиртного. У 1992 році він відсидів три місяці за заподіяння побоїв знайомій дівчині і погрози, висловлені на адресу її сестри. Декілька років він поводився після цього спокійно, а в 1997-му за торгівлю краденими речами і заподіяння тілесних ушкоджень дістав десять місяців в’язниці.
Його молодший брат Харрі Ранта приїхав услід за ним до Швеції в 1982 році й у вісімдесятих досить довгий час працював складським робітником. У кримінальному реєстрі за ним значилися три судові вироки. У 1990 році він був засуджений за шахрайство із страховкою, в 1992-му — на два роки тюремного ув’язнення за заподіяння фізичного насильства, торгівлю краденим, крадіжку, крадіжку з обтяжувальними обставинами і зґвалтування. Вирок було оскаржено, і Верховний суд став на бік Харрі Ранти, знявши з нього обвинувачення у зґвалтуванні. Але вирок за фізичне насильство і заподіяння тілесних ушкоджень було залишено в силі, так що Харрі Ранта відсидів у в’язниці шість місяців. У 2000 році він знову притягувався до суду за звинуваченням у незаконних погрозах і зґвалтуванні, але заяву було відкликано і справу припинено.