Найважливішим завданням слідства на сьогодні є встановлення особи високорослого блондина і його напарника з кінським хвостом, які викрали й побили Міріам Ву. Зовнішність високорослого блондина така унікальна, що його розшук не повинен бути надто складним.
Курт Свенссон резонно зауважив, що Лісбет Саландер теж має прикметну зовнішність, але поліція ось уже три тижні навіть приблизно не може встановити, де вона є.
Друге завдання слідства полягає в тому, щоб активно опрацювати так званий список клієнтів з матеріалів Даґа Свенссона. У комп’ютері Даґа Свенссона, яким він користувався на своєму робочому місці в «Міленіумі», і на дискетах, на яких збережено копії файлів його зниклого лептопа, містяться матеріали досліджень за кілька років роботи і буквально тисячі сторінок тексту, отож скласти їх повний каталог і розібратися в змісті — це справа, на яку піде багато часу. Групу, що займається цим, належить підсилити, і Бубланськи негайно ж призначив у керівники Соню Мудіґ.
Третє завдання зводилося до того, щоб зосередити увагу на невідомій особі на ім’я Зала. Для цієї частини роботи слідча група має звернутися по допомогу до Особливого слідчого відділу по боротьбі з організованою злочинністю, який уже не раз натрапляв на це ім’я. Це завдання він доручив Хансу Фасте.
І нарешті, Курту Свенссону належало зводити воєдино дії щодо подальших розшуків Лісбет Саландер.
Доповідь інспектора Бубланськи тривала всього шість хвилин, зате її обговорення — цілу годину. У Ханса Фасте план інспектора Бубланськи викликав шалене неприйняття, якого він навіть не намагався приховувати. Інспектор Бубланськи здивувався: сам він не надто любив Ханса Фасте, але вважав його тямущим поліцейським.
Ханс Фасте стверджував, що головним завданням слідства, незважаючи на нову інформацію, мають залишатися пошуки Лісбет Саландер. На його думку, докази проти неї були такі вагомі, що за нинішнього стану справ гаяння часу на пошуки ще якихось винуватців злочину було б абсолютно невиправданим.
— Все це бредня! Ми маємо психічно хвору людину, чий діагноз рік у рік діставав усе нові підтвердження. Невже ти дійсно вважаєш, що всі висновки психіатрів і судово-медичної експертизи нічого не варті? Вона пов’язана з місцем злочину. У нас є дані, що її спіймано на проституції, а на її банківському рахунку звідкись узялася велика сума грошей невідомого походження.
— Про все це мені відомо.
— Вона входить до якоїсь секти лесбіянок. І я готовий закластися на що завгодно, що ця лесбіянка Сілле Нурен знає значно більше, ніж вона розповідає.
Бубланськи підвищив голос:
— Облиш, Фасте! Годі про це! Ти геть одержимий цими ідеями. Це непрофесійно.
І негайно пошкодував, що висловився так у присутності всієї групи, — краще було поговорити з Фасте сам на сам. Прокурор Екстрьом спинив гомін обурення. Здавалося, він вагався, не знаючи, на чий бік пристати, але нарешті погодився з інспектором Бубланськи — інакше він мусив би усунути його від керівництва слідством.
— Робитимемо так, як вирішив Бубланськи.
Інспектор обернувся до Сонні Бомана і Нікласа Ерікссона з «Мілтон сек’юриті»:
— Як я розумію, у нас залишилося тільки три дні, і ми повинні зробити все можливе. Бомане, зроби ласку, допоможи Курту Свенссону у пошуках Лісбет Саландер. Ти, Ерікссоне, можеш далі працювати з Сонею.
Коли всі вже збиралися розходитися, Екстрьом, що досі замислено сидів, раптом підняв руку.
— І ще одне! Те, що стосується Паоло Роберто, ми триматимемо в таємниці. У ЗМІ почнеться новий відьомський шабаш, якщо в справі випливе ім’я ще однієї знаменитості. Отже ні слова про новини за цими стінами!
Соня Мудіґ зайшла в кабінет до інспектора Бубланськи відразу після наради.
— Фасте вивів мене з рівноваги. Я діяв непрофесійно, — сказав Бубланськи.
— Розумію, що ти відчував! — посміхнулася вона. — Працювати з комп’ютером Свенссона я почала ще в понеділок.
— Я знаю. І що ж ти встигла зробити?
— У нього був десяток варіантів рукопису, колосальна кількість матеріалів, і мені поки важко зрозуміти, що там істотне, а що ні. Для того, щоб просто відкрити і переглянути кожен документ, знадобиться кілька днів.
— А Ніклас Ерікссон?