Выбрать главу

Статеві відмінності проявляються вже з перших днів життя, У дівчаток нижчі, ніж у хлопчиків, пороги тактильної (дотик) та больової чутливості, вони довше сплять. Дівчатка менш охоче ідуть з материнських рук. В 1,5–2 роки дитина знає, вона дівчинка чи хлопчик, але не знає, чому це саме так. В 2–5 років проявляється зацікавленість до відмінностей у статі. В 6 років дівчинка (хлопчик) вже твердо знає, що вона виросте і буде жінкою (чоловіком).

Сексуальна поведінка

Вже з 10—12-місячного віку діти торкаються своїх геніталій, але початком мастурбації це стає рідко. В 2,5 роки — відрізняють хлопчика від дівчинки, проявляють зацікавленість до протилежної статі. В 3 роки — питають, звідки беруться діти. В 5-річному віці цей інтерес знижується; в 6 років виникає питання про роль батька в появі дітей, висловлюється бажання в майбутньому мати своїх дітей. Мастурбація виникає у 5—10 % дітей — першокласників. Прояви її різні: подразнення геніталій руками, тертя об дорослого або предмет тощо. Найчастіше мастурбація проходить без якихось наслідків, у 15 % вона триває довший час, до перших статевих контактів.

Ставлення до статевого виховання у дошкільнят різноманітне. Зрозуміло, що ведучи мову про статеве виховання, слід перш за все мати на увазі режимно-гігієнічні рекомендації. Надмірне закутування дитини, тісний одяг створюють умови для подразнення геніталій. Страви, що збуджують, тонізуючі напої, надмірна їжа викликають переповнення кров'ю органів мидниці і сприяють сексуальній стимуляції. Ліжко не повинне бути занадто м'яким і теплим, а нічний одяг — тісним. Паласні ігри перед сном, емоційні телепередач! збуджують дитину, тому, намагаючись заснути і заспокоїтися, вона може грати з геніталіями. Надмірні ласки дорослих, особливо в місцях ерогенних зон (а батьки так люблять цілувати в грудки і сідниції), також стимулюють сексуальність дитини.

Важливе значення має навчання дитини навикам охайності, що, як уже йшлося вище, слід починати з грудного віку. Ці навики диференціюють залежно від статі. На 2—З році життя дівчинка вивчає своє тіло. Дружелюбні, лагідні пояснення дорослих попередять надмірну фіксацію на цьому уваги.

Надзвичайні враження і небезпечні наслідки має випадкове спостереження дитиною сексуальних стосунків батьків. Цього ні в якому разі не можна допускати!

Необхідну інформацію про статеву належність дитина повинна отримувати з проявою до неї інтересу. Не можна подавляти дитячу зацікавленість, бо інакше діти знайдуть відповіді на запитання у «вуличних просвітителів», можуть одержати від них цинічні та вульгарні установки. Відповіді слід давати короткі, правдиві, щирі. Тут доцільний афоризм, який радить завжди говорити правду, але не всю правду.

Заслуговує на увагу і мова відповідей. Краще з раннього віку привчати дитину до загальноприйнятих медичних термінів. Важливо у дівчаток змалку формувати відношення до материнства як до дуже радісної, щасливої події. Тому і сам тон відповідей на риторичне запитання «А звідки беруться діти?» повинен бути таким, щоб викликати у дитини до цього тепле ставлення. Для прикладу: «Дитина росте у мами в животику, там є для цього особливе місце— матка, де дитині затишно і тепло. Там вона росте, аж поки не зможе сама дихати і їсти. Тоді вона виходить із маминого животика»… тощо. Ці оповідання можуть мати численні варіації. Якщо в сім'ї чекають другу дитину, то радимо практикувати класти руку дитини на живіт матері, щоб вона відчула рухи майбутньої сестрички чи братика.

При ранніх проявах сексуальності, при мастурбації, треба порадитись з лікарем.

На практиці статеве виховання дівчинки нерідко обмежується повідомленням матері про майбутню появу менструації.

Діти часто стають об'єктом таємних вуличних порад, тому розумне загальногігієнічне та статеве виховання і освіта у молодших класах є надзвичайно доцільними і потрібними. Не нав'язуючи дитині знайомства з сексуальністю, все ж слід звертати в розмовах увагу на красу людських стосунків, повагу однієї статі до іншої, радощі дружби дівчинки і хлопчика як добрих товаришів, що можуть доповнити один одного. Якщо в дошкільному віці психіка дитини не була пригнічена соромом і статевим страхом, а в молодшому шкільному статеве виховання було складовою частиною виховання в цілому, то в підлітковий період можна позбавитись дуже багатьох проблем.