— Не звертайте уваги, кепе, — каже Лур, повертаючись до капітана. — Нашу дівчинку не на жарт налякала нічна музика. Втім, така музика могла налякати кого завгодно. Але я добуду своїх бабок, і, ладен поручитися, тутешнє небо від цього не впаде на тутешню землю…
— Можливо, ти й має рацію, — бурчить капітан, встаючи з-за столу, — але сьогодні у мене не сходить з гадки історія з Шерром. До чого б це? А на шостій Бети Лебедя теж, вочевидь, жили лише комахи…
Ремонт удалося закінчити до вечора.
— Ну ось і все, — резюмував капітан, вимикаючи контрольну апаратуру. — Тепер «Вихор» готовий до будь-якої несподіванки. А ти можеш зайнятися своїми бабками, Луре, якщо ще не передумував.
— Коли вони знову з’являться… Мабуть, я використаю компресор шлюзу.
— Не треба! Тобі досить декілька штук, а компресором знищиш цілий рій. Вель не пробачила б нам такої жорстокості.
Рої з’явилися перед самим заходом сонця. І знову ніхто не завважив моменту вильоту. Лур чергував на березі озера, озброєний великим сачком на довгій палиці. Капітан і Вель знаходилися вгорі, на висувному містку «Вихора».
— Ви помітили щось? — вигукнула Вель. — Звідси здається, що вони виникли з повітря.
— В усякому разі, не піднялися з води, — пробурмотів капітан. — Я стежив за поверхнею озера. Воно не ворухнулося і спокійне, мов дзеркало. Можливо, цього разу вони прилетіли здалеку?
— Але чому саме сюди?
— Можливо, їх приваблює «Вихор»?
Лур бігав уздовж берега зі своїм сачком.
— Він нічого не впіймає, — сказав, придивившись, капітан. — Рої не підпускають його близько…
Через декілька хвилин захеканий Лур піднявся на місток.
— Безнадійно, — оголосив він, насилу відсапавшись. — Полохливі надзвичайно. Залишається компресор… Якщо, звісно, якийсь рій наблизиться.
— А чи не спробувати ультрафіолетове випромінювання? — Капітан не відривав погляду від найближчого рою. — Здається, для багатьох земних комах ультрафіолетова частина спектру є видимою. Спалахи можуть принадити їх.
— Це думка! — зрадів Лур. — Залишимо відкритим вхідний шлюз і ввімкнемо джерело жорсткого випромінювання. А коли рій наблизиться, спрацює компресор.
— Може, достатньо самого екрану, що випромінює в ультрафіолетовому діапазоні? Тоді тобі не доведеться губити цілий рій.
— Чого ви побоюєтеся, капітане?
— Річ не в моїх побоюваннях. Але я хотів би уникнути непотрібної гекатомби[21].
— Поки сперечаємося, вони знову зникнуть.
Капітан махнув рукою:
— Роби як знаєш. Врешті-решт, біологічні дослідження — твоя царина.
— Тоді хутко всередину корабля, і не заважайте мені.
— Навіщо ви дозволили йому? — в голосі Вель хвилювання і докір.
Капітан мовчить, схилившись до екрану зовнішнього огляду. На екрані темніюча синювата рівнина з блідими свічадами озер; низьке оранжеве сонце просвічує крізь смуги хмар. Рої вже вишикувалися в колони й оточують корабель.
— Як і вчора, — тихо каже капітан. — У цьому є якийсь прихований сенс…
Поворот верньєра. Поле зору поволі переміщується. На краю екрану з’явився сріблястий корпус космічного корабля. Темніє прямокутний отвір відкритого шлюзу. Рій поволі пропливає неподалік. Золотистими вогниками відсвічують тисячі прозорих крил.
Освітлюється сусідній екран. На ньому обличчя Лура.
— Не реагують на ультрафіолетову пастку, — повідомляє він. — Треба підсилити випромінювання.
— Спробуй, — погоджується капітан, — але не доводь до межі.
Лур зникає. У полі зору головного екрану з’являється новий рій. Він поволі пливе недалеко від корабля. Отвір шлюзу все ближче. Рій минає його.
— Ні, — каже крізь зуби капітан.
Цієї миті відбувається щось незбагненне. У глибині рою спалахують яскраві іскри. І негайно тьмяно полискуючий золотистий стовп комах перетворюється на сліпучий смерч. Сіючи стрімкі іскри, смерч круто вигинається й нижнім звуженим кінцем ударяє в отвір шлюзу.
Корпус корабля різко здригається. Головний екран темніє й гасне. Зовні, приглушений звуконепроникними перегородками, доноситься важкий гуркіт.
— Що це? — Вель із жахом дивиться на капітана.
— Спрацював автоматичний захист «Вихора». Ну й бабки! Хто б міг подумати!
21
Гекатомба — у стародавніх греків — жертва богам; жертва на 100 биків; пожертвування. Тут: побиття; жорстоке і безглузде знищення великої кількості живих істот.