— Мабуть, про цю працю нам і розповідав професор, що читав курс історії планетології, — відзначив Рей.
— У моєму списку публікацій, присвячених Фаетону, вона передостання, — кивнув ЕН. — Під номером тисяча вісімсот десять.
— А найостанніша? — поцікавився Рей.
— Останньою була монографія Муна, депонована[96] у фондах Академії космогонії три роки тому. Мун — молодий аспірант відомого космолога Нава і стверджує у своєму дослідженні, що Фаетон узагалі не існував. Передмову до монографії Муна написав Нав.
— Здається, нашій експедиції випадає честь поставити останню крапку в цій давній суперечці, — зазначив Рей.
— Якщо тільки те, що віднайшов Стів, не виявиться уламком старовинного космольота, вплавленим у мінеральну субстанцію, — скептично мовив ЕН.
— Земного космольота?
— Не обов’язково земного, але навіть і це не виключено.
Рей похитав головою:
— Земні кораблі не заглиблювалися в кільця Сатурна.
— Слушно, — підтвердив ЕН, — але уламок міг бути затягнений у кільце після аварії. Аварії в околицях Сатурна траплялися. В моїй пам’яті їх три. Остання була близько ста років тому, в дві тисячі двісті сорок другому році. Дослідницький корабель «Метеор-одинадцять» з трьома кібернетичними інтелектами на борту зіткнувся з невеликим астероїдом і загинув. Усі кіберіни загинули також.
— Кіберін, — поволі повторив Рей. — Це слово вже давно не вживається.
— Ми з вами існуємо в епоху скорочень, Рею. Звукова мова вимагає стислості. Тому термінологія спрощується. Поняття «кібернетичний інтелект» було замінене скороченням кіберін, а відтак — кібер. Можливе й подальше скорочення — кіб.
— Ти не зовсім маєш рацію, ЕНе… Кібер — дуже старе слово. Воно виникло ще на зорі епохи НТР[97] — років чотириста тому. Лише тоді воно означало щось інше…
— Знаю, — сказав Електронний Наставник. — Абсолютно нові слова зараз виникають рідко. Значно частіше використовуються забуті старі. Але слід підкреслити, що різниця між стародавнім кібером і, наприклад, мною значніша, ніж між вами, Рею, і наприклад, динозавром.
— Одначе, — Рей посміхнувся, — ти схильний іноді до образного мислення, ЕНе.
— Я постійно удосконалююся, спілкуючись з вами, Рею, й… зі Стівом, — дуже ввічливо відповів кібер.
Рей уважно подивився на свого електронного співрозмовника. Медальйон Ена світився спокійно й рівно, обличчя-маска було незворушне, як завжди, але в погляді широко розставлених очей Рею видався відтінок легкої іронії.
Планетоліт МП-112 висів нерухомо над сріблястою, ледь вигнутою вдалині поверхнею третього кільця планети. Велетенська золотисто-перламутрова півкуля Сатурна заступала весь сектор огляду в ілюмінаторах лівого борту. З другого боку в ілюмінатори було видно розсип яскравих зірок і далеке маленьке Сонце.
— Відстань до поверхні кільця три тисячі сто кілометрів, — сказав Стів. — Ми опустимося на три тисячі вісімдесят кілометрів і рухатимемося у бік його внутрішнього краю. Вийдемо на вчорашній фрагмент за сигналами радіомаяка, який там залишений. І звідти почнемо пошук.
— Ти не вважаєш за потрібне оглянути вчорашню знахідку ще раз? — запитав Рей.
— Навіщо? Голографічна зйомка зроблена, а проби отримаємо, коли повернемо назад зонд радіомаяка.
— Але вчора ми обговорювали доцільність висадки…
— Висадка на фрагмент таких складних обрисів і неясного походження недоцільна й небезпечна, — втрутився Електронний Наставник.
— Ось бачиш, — усміхнувся Стів.
— І все ж я вважаю, що голограм і проб у цьому випадку недостатньо, — рішуче заявив Рей. — Необхідний безпосередній огляд деталей фрагмента. Лише після цього ми маємо право зробити остаточні висновки.
— Спочатку продовжимо пошук. Поблизу можуть виявитися ще подібні фрагменти. Висадимося на найбільший і найцікавіший.
— Хіба твоя вчорашня знахідка недостатньо цікава, Стіве?
— Ти не бачив її зблизька і не уявляєш, з яким ризиком пов’язані причалювання й висадка.
— В даному випадку Стів повністю має рацію, — підтвердив ЕН. — Аналіз голограм майже виключає причалювання.
— Ти сказав «майже». — Рей уважно подивився на кібера.
— Вірогідність успіху п’ять відсотків.
— Коли ти встиг проаналізувати голограми?
— Сьогодні вночі, коли ви відпочивали.
96
Депонування — тут: передача власником належних йому праць на зберігання у певну установу.