Джо придумав схему отримання прибутку від перебування цих юрб по сусідству з новим будинком батька. Вони купили 45 кілограмів неочищеного арахісу у двох мішках. Усю ніч перед змаганням Джойс, Гаррі, Роуз, Майк, Поллі й Гаррі-молодший не спали, пересипаючи арахіс у паперові мішечки, плануючи продавати їх уболівальникам перегонів. Тепер вони мали сотні мішечків для виносної торгівлі, і щойно пополудні почали з’являтися люди, Джойс і діти віялом розійшлися уздовж пляжів, розносячи арахіс по 10 центів за мішечок.
Як і в 1934 році, о 13:00 пором — цьогоріч теплохід «Чіппева» — відплив від Океанографічного причалу університету Вашингтона, під зав’язку заповнений студентами й університетським маршируючим оркестром. «Чіппева» був елегантно оснащений як для порому. Багато з його пасажирів, насправді, казали, що сідаючи на нього, почувалися так, ніби заходять на північноатлантичний лайнер, із панелями із філіппінського червоного дерева у всіх основних каютах, чоловічою курильною кімнатою, дамською вітальнею, камбузом із повним комплексом обслуговування, м’якими сидіннями, оббитими червоною шкірою, і заскленим оглядовим салоном спереду. Його часто фрахтували для спеціальних круїзів при місячному світлі, під час яких продумана система гучномовців транслювала живу музику з оглядового салону по всьому судну. Оркестр Вашингтона зайняв позицію в салоні, ввімкнув мікрофони і почав грати танцювальну музику. Як і 2 роки тому, юнаки в широких штанях і сорочках, без піджаків, та дівчата в літніх сукнях з оборками танцювали в салоні і на палубах.
Коли «Чіппева» попрямував на північ уздовж озера до фінішної лінії на пляжі Шерідан, крейсер Військово-морського флоту і майже 4 сотні інших суден, несучи на реях пурпурові й золоті вимпели, приєдналися до нього. Тепер вітер із півдня значно посилився. Чорний дим і біла пара, що вилися з труб великих суден, жваво спрямувалися на північ, і білі баранці почали танцювати по північній частині озера, де вітер гнав воду до берега.
О 14:15 оглядовий потяг рушив зі станції «Університет» і попрямував до 125-ї Стріт на старт 3.2-кілометрових перегонів першокурсників. На той момент уздовж дистанції змагань зібрався найбільший натовп, який будь-коли був свідком веслувальних перегонів на Північному Заході.
Том Боллес у катері плив слідом за своїми першокурсниками до стартової лінії. Він знову вважав, що має купу талантів у своєму човні, але, як завжди, у випадку тренерів новачків, не мав надійного способу оцінити справжні можливості хлопців, доки не бачив, як вони веслують у перегонах проти основного конкурента.
Вони не розчарували. Коли перегони першокурсників стартували рівно о 15:00, здавалося, неначе це буде змагання впритул. Каліфорнія вискочила в лідери, але умови веслування були жорсткі. Хвилі тепер неслися поперек курсу перегонів, постійно загрожуючи скинути човни з кіля. Було по-зрадницьки легко не зловити нічого, окрім повітря між хвилями, або занурити весло занадто глибоко в хвилю і зловити краба. На позначці 400 метрів весляр на місці номер 7 човна Каліфорнії зробив саме це, і всі 4 весла з правого борту майже зупинились, поки відновили ритм. Коли вони знову рушили, весляр номер 3 зловив ще одного краба. Тим часом Вашингтон швидко захопив істотне лідерство, а потім і закріпив його. Коли вони перетнули фінішну лінію на 4 з половиною довжини попереду, їхній офіційний час був зареєстрований як 10 хвилин 11.2 секунди. Це затьмарило би попередній рекорд 11 хвилин 24.8 секунди, встановлений Джо і його товаришами по команді першокурсників у 1934 році, більше ніж на хвилину. Але 4 інші, неофіційні хронометристи повідомили більш резонний час 10 хвилин 42 секунди, і результат переглянули. Попри все, це був новий рекорд на цій дистанції з великим відривом, і Том Боллес залишився непереможеним на озері Вашингтон. Ще до завершення дня університети Східного узбережжя, зокрема Гарвард, узяли це до відома. У Вашингтоні Боллес лишатиметься лічені дні.
Перегони юніорських екіпажів почалися о 15:45 і фактично завершились ще за 100 метрів до фінішу. Четверо хлопців у човні Вашингтона були ветеранами екіпажа другокурсників, до якого рік тому належав Джо: Бад Шахт, Джордж Лунд, Делос Шох і Чак Хартман. Це були юнаки, котрі знали, як веслувати в бурхливій воді і як перемогти. Вони легко вийшли в лідери на початку, посилювали свою перевагу на кожному півкілометровому буї і перетнули фінішну лінію майже на 6 довжин попереду Каліфорнії. Їхній час 16 хвилин 14.2 секунди побив рекорд, установлений Каліфорнією, майже на цілу хвилину.