Хлопці часто веслували проти вітру в Сіетлі, а також у Поукіпзі, але цей поривчастий, майже боковий вітер міг посіяти проблеми. Мок волів би мати стабільний, прямий зустрічний вітер. Прямо перед ним, сидячи обличчям до Мока, Дон Х’юм намагався зберегти сили, встановивши хороший, методичний темп веслування для хлопців позаду нього, але не вкладаючи багато енергії у власні гребки. Мока тривожив його вигляд.
Проте Джо Ранц почувався досить добре. Оскільки шум натовпу залишився позаду них, світ у човні став тихий і погідний. Схоже, час для слів минув. Джо і хлопці в середині човна просто м’яко коливались вперед і назад, веслуючи повільно і глибоко, розминаючись та насолоджуючись їхнім вільним диханням, синхронізуючи напруження і розслаблення їхніх м’язів. Човен під ними був спокійний, обтічний і податливий.
Тривога бурлила в животі Джо весь ранок, але зараз вона почала поступатись тонкому відчуттю спокою, і на зміну знервованості прийшла рішучість. Перед тим як залишити елінг, хлопці провели коротку нараду. Якщо Дон Х’юм мав мужність веслувати в цих перегонах, домовились вони, решта просто не могли дозволити собі підвести його.
Вони підвели човен близько до стартової лінії, розвернули «Husky Clipper» на 180 градусів і заднім ходом підійшли до поперечного містка. Делікатний юнак у чомусь на зразок уніформи бойскаутів присів, простягнув руку і схопився за корму. Тут вони знаходились на середині Лангер-Зее. Попереду них пролягала широка, відкрита усім вітрам затока, утворена кривизною північного берега. Вітер тут був сильніший ніж перед трибунами, невпинно штовхаючи зараз ніс їхнього човна та ляскаючи маленькими, нерівномірними хвилями по лівому борту. Роджер Морріс і Горді Адам боролися з вітром, веслуючи на місцях по правому борту, намагаючись знову врівноважити човен проти вітру і тримати ніс більш-менш посередині доріжки. На сусідній доріжці британський човен задкував на свою позицію. Ноель Дакворт сидів навпочіпки на кормі. Його кепка для крикету була щільно натягнута на голову, щоб її не здуло.
Вони чекали на старт. Боббі Мок підняв мегафон перед обличчям. Кожні кілька хвилин він викрикував інструкції Роджеру і Горді наперед, а потім із тривогою поглядав через плече, щоб побачити, чи стартер уже з’явився з-під парусинового укриття на стартовому човні. Дакворт по сусідству робив те саме. Але обидва вони були перш за все зосереджені на носах своїх човнів. Було дуже важливо, щоб човен стояв на старті прямо. Позаду, поза їхнім полем зору, офіційний стартер раптово вигулькнув зі свого укриття, високо тримаючи прапор. Полотнище несамовито тріпотіло над його головою якусь мить. Майже відразу ж він злегка повернувся у напрямку першої і другої доріжок і закричав проти вітру однією безперервною нерозривною фразою французькою: «Ви готові? Уперед!» І опустив прапор.
Боббі Мок не почув його. Не побачив прапор. Імовірно, Ноель Дакворт також не почув і не побачив. Чотири човни кинулися уперед. Британський човен і «Husky Clipper» упродовж одного страхітливого моменту нерухомо стояли на стартовій лінії, неживі у воді.
Розділ 18
Натреновані чоловіки, як ви, коли вичерпують свою звичну силу, можуть звернутись до таємничого джерела сили, набагато значнішої. Тоді ви зможете досягти зірок. Так стають чемпіонами.
Краєм ока Джо помітив, що угорський човен, через дві доріжки, виприснув уперед, а його веслярі вже були на середині гребка. Мить по тому він побачив, що британський човен зробив те саме. Хлопець заволав: «Давайте забиратися звідси!» Боббі Мок гаркнув: «Веслуй» Усі вісім американських весел занурились у воду. У наступну частку секунди «Husky Clipper» трохи просів під хлопцями — майже тонна дедвейту пручалася проти входження у рух. Услід за цим човен пружиною вистрибнув уперед. Але хлопці відстали вже на півтора гребка позаду в перегонах усього свого життя.
Коли Чак Дей зрозумів, що сталося, його впевненість значно похитнулась. У животі з’явилося гостре відчуття слабкості. Легкодушна думка вистрілила в мозку Роджера Морріса: «Ми й англійці безнадійні». Боббі Мок був тієї ж думки, але його робота полягала в тому, щоб усе обдумувати, а не панікувати. Він планував так чи інакше атакувати іззаду, як завжди. Але вражаюче поганий старт означав, що гандикап у дві довжини, необхідність якого постала перед ним через призначення його човна на шосту доріжку, тепер мав бути навіть більший. Мок має наростити певну рушійну силу, причому необхідно зробити це швидко. Хлопцям коштувало титанічних зусиль досягати руху вперед проти вітру. Мок закричав на Х’юма піднатиснути на повну силу. Х’юм установив високий темп 38 гребків. Хлопці гребли потужно й швидко.