ДУШАН: А ви, матінко, сподівалися, що він із нею залишиться?
МАТИ: Зі Шаркою? Він же обіцяв.
ДУШАН: Доки не знав, що з нею.
МАТИ: Вона стомилася. Коли це сталося вперше, я його запитала: «Що буде, Павеле? Розлучення?». А він: «У католиків так не прийнято».
ДУШАН: Навіть католики не все витримують.
МАТИ: Ти його захищаєш?
ДУШАН: Я ніколи не бував у його шкурі. Не маю права засуджувати.
МАТИ: А ми з татом таке право маємо.
БАТЬКО (заходить через двері номер три, притримуючи свою ліву руку): Зачепило. Трясця.
МАТИ: Господи, Едо! Ти покалічився.
БАТЬКО: Розтиснулися. Лещата. Не розумію як. Старі. Німецькі. А пилкою відразу по пальцях.
ДУШАН: Аж до кості.
МАТИ: І так постійно. Невже обов’язково щось пиляти?
БАТЬКО: Ну таке от, дозволив собі. Злочинець я.
МАТИ: Поїдеш у хірургію.
БАТЬКО: Навіщо? Пальця й так вже немає. Якщо розвинеться сепсис, байдуже, де це станеться.
ДУШАН (відчиняє двері номер два і гукає): Вітько!
ВІТЬКА (заходить через двері номер два): До автівки. Аптечку.
ДУШАН вибігає через двері номер чотири, зачиняючи їх за собою.
БАТЬКО: Якщо я зомлію, пам’ятайте: до лікарні не хочу. Помру вдома.
ДУШАН (повертається дверима номер чотири, закриває їх за собою, несе автомобільну аптечку): Марлю? Вату? Зупинити кровотечу?
ВІТЬКА (відкриває аптечку, бере звідти спрей для дезінфекції): Не ставити дурних запитань. (Розпилює спрей на поранений палець.)
БАТЬКО: Мені погано.
МАТИ: Наче дитина. Постійно мусить із чимось бавитися.
ШАРКА (заходить через двері номер два): Tschüss, du. Ich danke dir herzlich für die Gelegenheit, ein paar Probleme des Nibelungenlieds mit dir zu behandeln. Erstens: Ich hab’eine Studie gelesen über die Beziehungzwischen Kriemhilde und ihrem Mann. Meine Frage lautet:[2]
ВІТЬКА: Пластир.
ШАРКА: Sind die Theorien von Freud und von seinen Schülern nicht fаhig, einen Text wie Das Nibelungenlied glaubwürdig zu interpretieren?[3]
ВІТЬКА: Ножиці.
ШАРКА: Чорт забирай, можеш мені відповісти?
ДУШАН: Ні, не можу.
ШАРКА: Навіть, якщо я прошу? Це засадниче для мене питання. Чи можна типово сучасну аналітичну позицію застосувати до Нібелунгів? Старогерманський епос ґрунтується на іншій системі цінностей, ніж наша. Кримхільда вбиває з інших причин, аніж сучасна жінка?
МАТИ (до Вітьки): Що ти з цим робиш?
ВІТЬКА: Стрічку.
МАТИ: Що це таке?
ВІТЬКА: Практично те саме, що шитво.
МАТИ: А не ліпше було б зашити?
ВІТЬКА: Ліпше.
ШАРКА (Душанові): Мені здається, що це можливо.
МАТИ: Чуєш, Едо?
ШАРКА: Ти розмовляєш зі мною, чи ні?
ДУШАН: Я не германіст. І не філософ.
ШАРКА: Ця проблема загальна, а не фахова. Навіть правник може мати щодо неї власну думку.
ВІТЬКА: Так. (Закінчує перев’язку.)
БАТЬКО: А я можу з цим працювати?
ВІТЬКА: Рішуче ні, татку. Доки рана не загоїться.
МАТИ: І потім також ні. Це було останнє попередження. Наступного разу все закінчиться в лікарні.
БАТЬКО: То що, мені посидіти в холі? Ну, якусь годинку почекати я зможу.
ДУШАН: Він чує щораз гірше.
МАТИ: Чує він нормально. (Вигукує в напрямку до батька.) Клеїть дурня. Та цьому настав кінець. Увесь цей мотлох я зараз швиденько візьму та й викину.
БАТЬКО: Німецький французький ключ? Лише спробуй. Знайдеш такий новий?
МАТИ: Я його, діти, сотні разів просила: «Давай запросимо людину, яка все зробить».
ШАРКА: Чуєш, Душане? Я стверджую, що при аналізі твору допустимі всі методи. Наприклад, Дерріда зі своєю реконструкцією, методологічно дуже ліберальний.
ДУШАН: Дякувати Богу, нарешті розумні слова. Забіжу до нього.
ШАРКА: До Дерріди?
МАТИ: Стривай.
ШАРКА: Будь-яка дурниця важливіша, ніж я.
МАТИ: Едо, визнай нарешті, що ти вже не даєш собі ради. Будинок потребує капітального ремонту. Дах дірявий. Із водопроводу капає. П’ятдесят років усе ржавіє та гниє. Душан про все домовиться.
ШАРКА: А хто домовиться про те, що потрібно мені?
МАТИ: Ти ж не ремісник. То як?
БАТЬКО: Німецький французький ключ викине хіба що дурень.
ШАРКА: Чуєте? Хто домовиться про те, чого потребую я? Ніхто.
ДУШАН: Заспокійся.
ШАРКА: Слова, слова, слова. Це ти вмієш. А подати руку допомоги — ні. Отож я все вирішу радикально. (Виходить через двері номер два, залишаючи їх відчиненими.)
ДУШАН: Саро, не роби дурниць (хоче йти за нею).
МАТИ (Душанові): Ти знов називаєш її Сарою? Чому?
2
Па па. Сердечно дякую тобі за нагоду обговорити з тобою кілька проблем, пов’язаних із «Піснею про Нібелунгів». По-перше, я читала дослідження про стосунки між Крімхільдою та її чоловіком і моє запитання таке: (нім.).
3
Чи здатна теорія Фройда та його учнів правдиво інтерпретувати «Пісню про Нібелунгів»? (нім.).