Выбрать главу

- Я розумію ваш настрій, - сказав він, - після бурі манить берег… Але ж ви не бажаєте від'їхати доки не приборкаєте непокій в серці – принаймні настільки, наскільки цей непокій можна приборкати словом.

Мельхіор домислив, що Орлі проінформував Магістрв, і що вони обидва знають, який це вид прихованої турботи мучить Мельхіорів розум, а тим більше його тіло. Кауденберг злегка похитав ногою в своїй тонкій шкіряній туфлі, сплів кінчики пальців і, відводячи погляд від художника, направив його на балкову стелю, де кіптява димоходу залишила темні, безладні краєвиди.

- Всім нам відома ця тривога, пане Мельхіоре, - сказав він через мить. - Більшість смертних все життя страждає від докорів сумління, бо їм не дали ліків… Я кажу про найтаємніше священне таїнство на землі, яке відкриває для просвітлених двері до втраченої благодаті Адама. - Він озирнувся на Мельхіора, і його очі виблискували золотом і чорним на певному в собі обличчі. - Я все ще розмовляю загадками, майстре Хінтаме? Я розумію ваше збентеження – колись сам я пройшов через те саме одного разу. Треба струсити з себе людяність, спадок занепалого Адама, який обманом сатани дозволив відібрати в нього синів, внаслідок чого завів людство в рабство первородного гріха. Настав час примирити людство з Богом. Повернення Христа є відновленням Адама. І ось цей молодий Адам прибуває... Ми, просвітлені, вже повернули його в своє коло в радісному очікуванні його появи. Ми розриваємо ланцюг земних зв’язків і неволі, який здавна приковує до смерті велику громаду людей.

Раптом він піднявся зі стільця і встав перед Мельхіором.

- Ви сказали, що трохи знаєте латину? Тоді вам буде знайомий вислів: "post coitum omne animal triste"[18] *. Навіщо закривати очі на сумну правду? Чоловіки в цьому світі ростуть, щоб марнувати і розтринькувати силу стегон своїх, жінки весь час народжують і рано втрачають красу. І вдень, і вночі вони мучаться догмою гріха, що вкидається їм у вуха з амвонів; вони кидаються в обійми одне одного, щоб забути свої муки та виснаження, вони залишають себе, пробуджуючи відразу. І тому, пане Хінтаме, вони несвідомо оскверняють райське весілля, яке призначив Бог до того, як сатана перехитрив Єву, і всі передчасно старіють, нещасні та хворі, оплакуючи себе та все, що прийде після них...

Заклавши руки за спину, він повільно почав крокувати кімнатою. У Мельхіора склалося враження, що магістр виконує якийсь тихий, урочистий танець. Потім Кауденберг зупинився перед художником:

- Людство можна врятувати, майстре Мельхіоре! Так само, як навіть самого диявола можна врятувати, так і люди можуть бути звільнені від проклятого примусу розмноження, щоб знову і знову заповнювати цвинтарі, без радості й сенсу, без участі душі, без знання первісного блаженства. Для нас, дітей Адама, немає страху перед зачаттям і народженням дитини. Ми спілкуємося з іншою статтю так, ніби піднімаємося на пагорб, з якого відкривається чудовий краєвид. Потрібно тільки одне: знайти подругу, хоробру як чоловік, яка захоче з товаришем подолати смерть у плоті. Визнаю, що не всім таке щастя є даним. Але для тих, хто знаходить такого супутника, починається духовне запліднення, взаємне запліднення блаженними мріями і глибоким пізнанням – знаходження ангела в людині, в невинній людині.

З зусиллям, паралізований, Мельхіор похитав головою:

- Ваше небесне весілля все ще залишається для мене таємницею, синьоре, - тихо почав він.

Магістр братства швидко простяг руку й якусь мить затримав у своїй долоні Мельхіора, очі його горіли:

- Таємниця, так - вона повинна залишатися таємницею і misterium tremendi[19], найбільшою з усіх. Тому сьогодні я скажу вам лише одне, майстре Хінтаме: уважно обміркуйте те, що ви почули. Ви художник, у вас є очі, які бачать зовнішній світ, але ваші картини довели мені, що ви також можете бачити світ в середині його. Якщо бажаєте, я вас не покину. Я був учителем багатьох, я хочу бути і вашим. Хліба у вас буде вдосталь, я вам обіцяю, але це є ще найменшим. Я збагачу й ті дари, якими вас Бог обдарував... - Він став перед Мельхіором, поклав йому на груди свою струнку волохату руку. - Тут, із цієї землі, я викопаю нові скарби; ви будете малювати так, як ніхто до вас не малював.

вернуться

18

Після спарювання кожен звір печалиться (лат.).

вернуться

19

Таємницею, що пробуджає страх (лат.).