Мельхіор глянув на нього широко розплющеними очима. Кауденберг заспокійливо кивнув.
- Знову злякалися, майстре Хінтаме? Що б ви сказали, якби я пішов ще далі і назвав пекло місцем мук, яке кожен з нас несе в собі, і яке сам може знищити?
- А зішестя Христа в пекло, Його їзда на спині сатани? - прошепотів Мельхіор.
Кауденберг зневажливо клацнув язиком.
- У епосі Сина, Мельхіоре, кінець якої нам дано бачити, все, що стосується Сина, пояснюється як людська реальність. В епосі Духа, яка відкриється для нас, ми побачимо реальність очима Духа, і кожна річ, окрім матеріального значення, стане символом.
Мельхіор мовчав; майстер дозволив йому на мить зібратися з думками.
- Що ж тоді, - спитав художник нарешті, - думати про літаючих дияволів, нічних стригах[22] та відьмах з їхніми мітлами?
Магістр підняв обидві руки:
- Дорогий мій друже Мельхіоре, я знаю, що ви розумна людина, інакше б ви так не малювали... Не кажіть про це своїм найкращим друзям, але скажіть мені, оскільки ви розпоряджаєтесь власним дорослим розумом, ви справді вірите, нібито існують відьми і літаючі дияволи?
Мельхіор кивнув.
- Мені важко повірити в щось інше... Вгорі рай, внизу пекло... Я завжди так малював.
Магістр легенько поплескав по долоням художника, що сплелись на столі.
- Саме ваші диявольські видіння, мій друже, є найочевиднішим доказом того, що пекло живе у вашому розумі, що воно діє в вас. Подумайте, скільки знесе і витерпить людина, коли буде лежати в гарячкових мареннях. Але є також гарячкові галюцинації душі, Мельхіоре, в яких можна бачити чудовиськ... Чи знаєте ви світ думок Отця Церкви Орігена[23]?
- Фальшивий отець, фальшиві, Церквою як єретичні відкинуті думки, - бурмотів Мельхіор, опускаючи очі.
Кауденберг зневажливо клацнув пальцями:
- Вирок Церкви також може бути скасований і націлений проти Церкви, - відповів він. - Можна сказати, що Оріген був єдиним справжнім батьком Церкви, такої, якою Церква повинна бути. Він навчив нас, Мельхіоре, що істота в хибно уявленій свободі відпала від ядра речей, у яких колись жила... Хіба це не пекло? Хіба не так створювалися біси й духи-мучителі? І хіба кошмари пекла і чудовиськ, або безодня і пекельні муки не є
тимчасовими, тому що відчуження між Богом і його створінням, як далі говорить Оріген, скоро буде скасовано у великому поверненні, в прийнятті створіння знову в Боже лоно? Ось напрямок, мій майстерний художнику, це лінія життя, до якої повинен прагнути ваш розум.
Мельхіор усе ще сидів непорушно. Магістр відкинувся на спинку крісла, як це було в Антверпені; і тепер він теж переплів кінчики пальців і дивився перед собою напівзаплющеними очима:
- Повертаюся до спокуси, Мельхіоре. Це спокуса вибору, міф про Геракла на роздоріжжі: будь-яка спокуса - це символіка роздоріжжя... Глядач повинен бачити, що тут є лінія розмежування, лінія вибору... Те, що лежить під цією лінією, є життям, витраченим на непотрібні задоволення; тут можете намалювати людей, які одночасно їдять і видаляють. Те, що вилуплюється в порожнечі, - це удаване життя, схоже на висмоктану порожню яєчну шкаралупу; те, що на перший погляд посаджено тут на деревах життя, в’яне на місці... Є й служба Божа, а як же! Але месу тут читають задом наперед, і проводять її не священики, а свині. Слід також показати Єву після гріхопадіння - не райську наречену юного Адама, а Єву осквернену: вона теж стала жертвою марнославства, шукає в дзеркалі своє захоплене відображення і непритомніє, коли диявол показує їй викривлену пику... Це фальшива Єва, майстер Мельхіор, яка заблукала й перейшла на темний бік роздоріжжя - принижена й занепала через первородний гріх подруга чоловіка, який не може знайти свого райського образу.
Мельхіор теж заплющив очі. Коли Кауденберг говорив, він побачив картину: яєчна шкаралупа на мертвих деревах, огидна меса, заблукала Єва - ці представлення більше не дивували його, вони були такими ж природними, як і промовистими.
- З занепалою Євою, - продовжував Кауденберг, - ми знову дійшли до джерела відчудження. Жінку принижували, роблячи її брудною посудиною чоловічої хтивості, про що не маючі жінок священики так лицемірно говорять. Повір мені, Мельхіоре, за цю посудину, за цю cloaca maxima нічного світу вчиняється більше злочинів, ніж за володіння державами, золотом і світовою владою. Хто не знає сенсу Адамового весілля, той мчить з жінкою-твариною на свою погибель, це біг по лезу ножів і сокир - божевілля насолоди, схоже на божевілля онаністів, лесбіянок і чоловіків, які ганьблять хлопчаків - Содом і Гоморра!
22
Стри́га (рум.
23
Ориген – нар. прибл. в 185 році ранньохристиянський філософ, апологет, один з найбільш видатних теологів християнського Сходу. Залишався під впливом доктрин стоїків та неоплатоністів. Згідно з його концепцією, як людські душі, так і весь матеріальний світ повернуться в ході циклічного розвитку космосу до первинної єдності з Богом.