День він провів у Чикаго, тиняючись вуличками та уникаючи представників «підземного світу»[12]. Купив детективний роман під назвою «У темряві ночі», а о п’ятій годині вечора забрав валізу з вокзальної камери схову та сів у потяг лінії Чикаго — Мілуокі — Сент-Пол. У вагоні він відразу помітив знайоме обличчя своєї ровесниці, яка також їхала зі школи додому на літні канікули.
Маргарет Торренс було чотирнадцять років; вона була серйозною дівчиною, яку за звичкою вважали красунею — в дитинстві вона справді була досить симпатичною. Півтора року тому після безмовної боротьби Безілу вдалося-таки поцілувати її в чоло. Вони щиро раділи цій зустрічі; кожен із них на якийсь час виявився для іншого втіленням блакитного неба над рідною домівкою та прийдешніх літніх вечорів.
Тоді він вечеряв із Маргарет та її матір’ю у вагоні-ресторані. Маргарет зауважила, що перед нею вже не той надміру самовпевнений хлопчик, якого вона знала торік; Безіл уже не був настільки нестримно жвавий, а задума на обличчі, що з’явилася у нього після нещодавно зробленого відкриття, що не тільки у нього, а й у інших, є і бажання, і можливості — і навіть більші, ніж у нього — сподобалася Маргарет. У цій задумі вона помітила чарівний смуток. Він все ще випромінював умиротворення після бою, який йому довелося витримати. Маргарет він завжди подобався — вона була дівчиною серйозною і совісною, такі інколи його любили, але сам він був не здатний відповісти на їхні почуття — і тепер вона з нетерпінням чекала моменту, коли зможе всім розповісти, яким же він став привабливим!
Після вечері вони повернулися до оглядового вагона й усілися на порожньому задньому майданчику. За вікном у темряві мигтіли фермерські угіддя; потяг віз їх у західному напрямку. Вони бесідували про спільних знайомих, про поїздки під час великодніх канікул, про п’єси, які вдалося відвідати в Нью-Йорку.
— Безіле, а ми купуємо автомобіль! — повідомила вона. — І я навчатимусь водіння.
— Чудово! — Він замислився: чи пустить його цього літа дідусь за кермо їхнього електромобіля.
Світло з вагона впало на її юне личко, і він, охоплений припливом щастя від того, що з кожною хвилиною він щоразу ближче до домівки, з почуттям мовив:
— А знаєш... Чи відомо тобі, що ти — найвродливіша дівчинка в місті?
Тієї миті, коли ця фраза злилася з хвилюючими сутінками, потрапивши Маргарет прямо в серце, звідкись з’явилася місіс Торренс і повела доньку в купе лягати спати.
Безіл якийсь час на самоті посидів на оглядовому майданчику вагона, ледь помітивши, що Маргарет уже пішла, і відчуваючи повний спокій і задоволення від того, що тепер до самого ранку все так і залишиться в безладді та хаосі.
П’ятнадцять років — це той вік, який досить складно вловити; складно ось так-от клацнути пальцями і сказати: «Ось таким я був у п’ятнадцять!». Меланхолійний Жак[13] взагалі про нього не згадує; з упевненістю можна наголосити лише одне: десь між тринадцятьма — зенітом хлоп’ячого віку, і сімнадцятьма, коли вдається стати схожим на дорослого, є проміжок часу, коли юність щогодини пульсує між двома світами: молоду людину то ваблять небувалі експерименти, то вона марно рветься назад, в ті дні, коли ні за що не потрібно було платити. На щастя, однолітки не більш за нас пам’ятають про те, як ми вели себе в п’ятнадцять; однак, ось-ось підніметься завіса, і ми побачимо, як нерозважливо поводився Безіл того літа.
Все почалося з того, що Маргарет Торренс, піддавшись тяжінню до ідеалізації, що властива більшості розважливих дівчат, почала всім у захваті розповідати, що Безіл — справжній красень!
Звикнувши за минулий в школі рік вірити всьому, що говорять, і не знайшовши в той момент більше нічого, у що б можна було повірити, подруги сприйняли цю інформацію як незаперечний факт.
12
«Members of the underworld» (англ.) — злочинці; буквальний переклад — члени підземелля.
13
Меланхолійний Жак — персонаж комедії В. Шекспіра «Як вам це сподобається», вельможа при дворі вигнаного герцога. У знаменитому монолозі «Весь світ — театр» Жак описує «сім дій в п’єсі», тобто сім основних етапів людського життя, з ранньої юності він одразу переходить до більш пізнього зрілого етапу.