Хлопчина піднявся до себе в кімнату. Із шухляди письмового столу витягнув загальний зошит і розгорнув його.
ФРАНЦУЗЬКА МОВА
Безіл Дюк Лі,
5-й КЛАС
ШКОЛА Св. Ріджиса,
м. Істчестер, штат Коннектикут.
А на звороті сторінки, під заголовком «Неправильні дієслова», було занотовано:
Теперішній час:
je connais nous com
tu connais
il connaît.
Він перегорнув ще одну сторінку.
«МІСТЕР ВАШИНГТОН-СКВЕР»
Музична комедія
Автор тексту: Безіл Дюк Лі
Музика: Віктор Герберт
ДІЯ ПЕРША
(Веранда «Клубу мільйонерів», поблизу Нью-Йорка. Вступ виконують Лейла і хор дебютанток):
Лейла (виходить уперед): Скажіть, дівчата, чи не з’являвся сьогодні містер Вашингтон-Сквер?
Безіл перегорнув сторінку; запитання Лейли так і залишилося без відповіді. Замість нього на новому аркуші паперу великими літерами було розміщено новий заголовок:
«ГИК! ГИК! ГИК!»[18]
Веселий фарс в одному акті.
Автор тексту: Безіл ДЮК ЛІ.
СЦЕНА
(Фешенебельні апартаменти в Нью-Йорку, поблизу Бродвея. Майже опівночі. Коли підіймається завіса, гучно стукають у двері; через кілька хвилин двері відчиняються; разом із компаньйоном входить імпозантний чоловік у фраку, в супроводі приятеля. Чоловік найімовірніше пив увесь вечір, оскільки бурмоче щось нерозбірливе, ніс його почервонів, йому ніяк не вдається утримуватися на ногах. Він вмикає світло і виходить на середину сцени.)
Стейвезант: Гик! Гик! Гик!
О’Гара (його приятель): Бегоре, ти увесь вечір лише це і повторюєш.
Безіл гортав сторінки квапливо, але не без зацікавлення; він пробігав очима написане.
Професор Пампкін: Отже, коли ви маєте честь називати себе освіченою людиною, то, напевно, зможете відповісти, як буде латинською «вітаю»?
Стейвезант: Гик! Гик! Гик!
Професор Пампкін: Відповідь правильна. Звичайно, так. Я...
На цьому місці текст «Гик! Гик! Гик!» обривався. А на наступній сторінці тією самою рішучою рукою, немов не помітивши, що дві попередні спроби скінчилися нічим, був виведений ще один жирно підкреслений заголовок:
«ПОЛОНЕНА ТІНЬ»[19]
Мелодраматичний фарс у трьох актах.
Автор тексту: Безіл ДЮК ЛІ.
СЦЕНА
(Дія усіх трьох актів відбувається в бібліотеці в нью-йоркському маєтку ван Бейкерів. Елегантна обстава: збоку стоїть червоний торшер, на стіні висять старовинні перехрещені списи, лицарські шоломи тощо, біля стіни — диван; обстановка нагадує печеру в східному стилі.
Коли підіймається завіса, за столом сидять міс Саундерс, Лейла ван Бейкер та Естелла Керредж. Міс Саундерс — стара діва, років приблизно сорока; грайлива, як кішечка. Лейла — чорнокоса красуня. Естелла — блондинка. Разом ці дами становлять ефектний контраст.)
«Полонена тінь» займала решту сторінок і ще кілька додаткових аркушів, вкладених у зошит. Дочитавши до кінця, Безіл якийсь час сидів у роздумах. У Нью-Йорку цього року театральний сезон ознаменувався «шахрайськими комедіями»; настрій, невимушеність, жвавість та яскравість двох бачених ним вистав не йшли йому з голови. Йому вони здавалися надзвичайно сугестивними, відкриваючи новий світ, значно просторіший і блискучіший, ніж світ за вікнами і дверима його будинку, і саме цей світ, а зовсім не бажання створити щось на кшталт «Офіцера 666»[20], надихнув його на твір, який зараз лежав перед ним. Незабаром він взяв чистий блокнот і, накресливши друкованими літерами на першій сторінці «Дія друга», почав писати.
Минула година. Кілька разів Безіл звертався до невеличкої колекції збірок жартів і до старої пошарпаної «Скарбниці дотепності та гумору», в якій містилися замшілі пуританські гостроти єпископа Вілберфорса[21] та Сіднея Сміта[22]. Тієї миті, коли в його творінні тихенько прочинилися двері, він почув гучний скрип східців. З жахом, тремтячи, він підвівся — але все було тихо; об сітку дверей із вулиці бився білий метелик, десь далеко в місті пробив годинник, птах на дереві шумно лопотів крилами.
18
«Гик! Гик! Гик!» — цей драматичний уривок створений Фіцджеральдом за мотивами реального мюзиклу «Фу! Фу! Фе-Фе!», який ставився в Принстонському університеті 1914 р. Автором слів пісень цього мюзиклу був сам Фіцджеральд. — Прим. ред.
19
«Полонена тінь» — 1912 р. юний Фіцджеральд справді написав п’єсу з такою назвою. Того ж року в м. Сент-Пол ця п’єса була поставлена дитячим драматичним гуртком «Єлизабетинці» (Фіцджеральд брав участь як автор і як актор). — Прим. ред.
20
«Офіцер 666» — кримінальна комедія драматурга Августина Мак-Г’ю (1877–1928), поставлена на Бродвеї Дж. Коеном і С. Гаррісом 1912 р. Екранізувалася в 1914, 1916 і 1920 рр.
21
Семюель Вілберфорс (1805–1873) — єпископ Оксфордської англіканської церкви, вважався одним із найблискучіших ораторів свого часу.
22
Сідней Сміт (1771–1845) — англійський сатирик і проповідник, богослов за освітою, який прославився дотепною серією листів на захист віротерпимості та прав католиків у Англії. — Прим. ред.