Перший «Демо-день» 2005 року зацікавив 15 інвесторів. Перемотуючи вперед: восени 2012 року побачити, які ідеї компаній народжуються в межах цієї програми, виявили бажання чотириста інвесторів. А 2015 року їх було вже понад п’ятсот. Потім налагоджуються контакти й організовуються подальші зустрічі. Попри завершення програми, YC зберігає зв’язок із новими стартапами в період ведення перемовин, а іноді сама провадить перемовини з інвесторами. Y Combinator стала власною сигнальною системою.
Інші стартапи, які пройшли через цю програму, давали змогу своїм засновникам вийти з бізнесу із солідним дев’ятизначним чеком, як-от Cloudkick, Heroku і, мабуть, найвизначніший приклад, Reddit, що його співзасновник Алексіс Оганян консультував компанії, які переїздили назад на Східне узбережжя.
Як і Тіль, Ґрем заохочував засновників запускати стартапи на Західному узбережжі, а не на Східному. «Територія Затоки Сан-Франциско для стартапів те саме, що й Лос-Анджелес для кіноіндустрії, — продовжував він. — Чимала кількість людей, яких ви зустрічаєте за збігом обставин, має певний зв’язок із нею». І хоча він не виступав проти навчання у вишах так само, як Тіль, Ґрем сказав: «Y Combinator триває лише три місяці — менше, ніж будь-який університет — і потім стартапи можуть іти, куди їм хочеться».
Однак попри популярність YC, історія про граничний коефіцієнт успіху інкубаторів, яку Ґрем оприлюднив у своєму блозі восени 2012 року, здивувала й інвесторів, і підприємців. Він визнав, що весь дохід компаній YC створюють лише кілька великих переможців. А також написав, що «найкращі ідеї спочатку здаються поганими ідеями». З’ясувалося, що хоча сумарна вартість компаній, які він фінансував за допомогою Y Combinator, становила 10 мільярдів доларів, три чверті цієї суми припало лише на дві компанії — Dropbox і Airbnb. За великим рахунком лише одна компанія на «потік» матиме реальний вплив на доходи YC. А отже, шанс на успіх кожного учасника, на його думку, несуттєвий майже так само, як і його/її шанс зірвати куш. І цей шанс мінімальний. «Імовірність того, що якась група досягне справді великого успіху, мікроскопічно мала, та ймовірність того, що ці дев’ятнадцятирічні юнаки [досягнуть виняткового успіху], може бути вищою, ніж у випадку з іншою, більш убезпеченою групою, — написав Ґрем у своєму блозі. — Під час свого першого виступу на YC Пітер Тіль накреслив діаграму Венна, що досконало ілюструє цю ситуацію. Він намалював два переплетені кола, одне з назвою «Схоже, що це кепська ідея», а друге з назвою «Чудова ідея».
Наприклад, інвестори переважно скептично сприйняли Airbnb на самому початку. Ґрем нікого не міг переконати їх фінансувати. З усієї його мережі венчурного капіталу лише Ґреґ МакАду, венчурний капіталіст із Sequoia, який працював у сфері туристичної нерухомості, дав Airbnb шанс. Станом на осінь 2012 року компанію оцінювали в 2,5 мільярда доларів. А через три роки її вартість зросла приблизно до 25 мільярдів доларів. Перетин [кепської та чудової ідеї] — «яблучко», в яке має поцілити стартап, — написав Ґрем. Хоча пошук цього перетину — проблема, що майже нівелює сама себе. «Переважна більшість ідей, що здаються кепськими, насправді є кепськими, — вів далі він. — Зробивши ставку на великого переможця, через два роки ти не впізнаєш його».
Один критерій, який Y Combinator може дослідити — це сума, що її кожен стартап здатен зібрати після Демо-дня. Однак це найоманливіша цифра з усіх. «Не існує кореляції між процентом стартапів, що збирають гроші, і вагомим у фінансовому плані критерієм, чи є в цьому потоці стартапів великий переможець чи немає, — сказав він, додавши: — Окрім зворотної». Однак навіть якщо більшість компаній приречені на провал, отриманий підприємцями досвід у процесі роботи з ідеями, за які вони вболівають, значною мірою є реальнішим досвідом, ніж той, що вони отримують в інституціях Східного узбережжя, і більшою цікавістю, ніж та, яку вони мали б на традиційному кар’єрному шляху. Особливе значення для багатьох з них має факт, що завжди існує запасний план: вони можуть повернутися до того, що роблять усі інші — тобто до навчання — але вже з досвідом заснування компанії. У світі, де поразка є чеснотою, не має значення, якщо підприємство закриється через три тижні і не заробить ані цента. Принаймні вони спробували і старалися.