Станом на 2015 рік він працював технічним директором, передусім навчаючи машини розуміти те, що науковці називають «природною» мовою. Комп’ютери все ніяк не ставали ліпшими за людей у розумінні контексту питань і мовлення. Вони могли сканувати слова в статті й 56% часу з’ясовувати, що Барак Обама — президент США, тоді як людина прочитає статтю і майже напевне дійде цього висновку. Курцвейл розробляв програмне забезпечення, яке дало б комп’ютерам змогу розуміти мову радше концептуально, ніж просто за ключовими словами. Це була короткотермінова мета — створення ліпшої, більш дискурсивної пошукової функції в Google.
Утім, винахідник творив щось немислиме й раніше. Почнімо з того, що він винайшов першу читальну машину для незрячих, яка перетворювали слова на звуки. Проте по-справжньому його зробили відомим його бестселери «Епоха одухотворених машин. Коли комп’ютери переженуть людський інтелект» (2000) і «Сингулярність близько» (2005). У книжці «Як створити розум. Таємницю людської думки розкрито», опублікованій 2012 року, він описав, як побудувати синтетичне розширення мозку, яке можна під’єднати до хмари. На його думку, настане день, коли наноботи мандруватимуть капілярами нашого мозку й ці комп’ютери завбільшки з еритроцит приєднуватимуться до хмари так само, як айфони.
Перед публікацією книжки «Як створити розум» Курцвейл зустрівся з CEO компанії Google Леррі Пейджем, щоби подарувати йому примірник і спробувати переконати того інвестувати в компанію, яку він хотів створити, з огляду ідей своєї книжки. Пейдж зацікавився, але натомість переконав Курцвейла почати проект у Google, користуючись з ресурсів компанії та водночас зберігаючи незалежний статус. (Відтоді Google продовжує спорудження справжньої лабораторії штучного інтелекту, найнявши дослідника штучного інтелекту Джеффрі Гінтона. 2014 року Google придбав британську компанію DeepMind Technologies, перейменувавши її на Google DeepMind, що для побудови алгоритмів поєднує техніку машинного навчання та нейробіологію. Однак Google, певна річ, шляк трафив, коли Курцвейл уголос заговорив про свої ідеї: компанія бажала відокремити їх від місії та цілей Google. Не приведи Господь кинути тінь на власні прагнення компанії, що точно не передбачали переформатування людей, її дорогоцінних користувачів.)
Деякі ідеї Курцвейла увійшли в мейнстрім. Режисер Спайк Джонз, який 2013 року зняв фільм «Вона» про чоловіка, який зав’язав стосунки з розумною (судячи з голосу — жіночої статі) операційною системою, зізнався, що тексти Курцвейла надихнули його на написання сценарію, зйомки та продюсування фільму. Однак Курцвейл знайшов деякі помилки в цій футуристичній операційній системі, озвученій Скарлетт Йоханссон. На його думку, з її високим емоційним рівнем розуміння вона також мусила мати віртуальне тіло.
Нині реальне тіло Курцвейла відповідає його віку, навіть попри ін’єкції речовин для парентерального харчування і «реальний вік» 40 років. Йому досі кортить перепрограмувати нашу біологію, що, на його думку, почалося у Human Genome Project, зокрема йдеться про регенерацію тканин за допомогою лікування стовбуровими клітинами й виготовлення нових органів 3D-принтером.
Курцвейл добре усвідомлював темну сторону цього технологічнішого майбутнього. «Технології завжди були двосічним мечем», — говорив він. Вогонь допоміг людям поліпшити їхнє життя, але й знищував їхні селища. Проте хоч він і вважав, що технології здатні перепрограмувати нашу біологію для протистояння хворобам, вони також можуть потрапити в руки терористів, які можуть перепрограмувати невинний вірус на смертельний. («Ми не беззахисні проти цього», — додав він, маючи за плечима досвід співпраці з армією США в створенні програми протистояння біологічним загрозам.) Однак його убезпечала тотальна присутність мережевих технологій. На його думку, мільярди людей, озброєні смартфонами, можуть організуватися для розв’язання багатьох проблем.