— Цить! — зашипіла на нього дружина.
Александр блиснув на Констанцію схвальною посмішкою, очі його заіскрилися, і він заповзято слухав бравурну гру, задоволення від якої лише посилювалося завдяки ошелешеним виразам на обличчях деяких жінок. Навіть у Лондоні та Парижі не доводилося їм чути кращого виконання.
Покінчивши з аріями та сонатами, Рубі почала грати та співати популярних пісень, а Елізабет захоплено спостерігала за нею і слухала. «Якою ж несправедливою буває інколи доля! Цій жінці судилося стати герцогинею — не менше. Я часто думала про одинадцятирічну дівчину, зґвалтовану власним братом, і дуже співчувала їй попри свою упередженість до неї. Але тепер я по-справжньому розумію, яким несправедливим може бути життя! О Рубі, мені так шкода!»
Помітивши, що Елізабет дуже болять напухлі ноги в тісних туфлях, Рубі раптом припинила гру.
— Мені хочеться покурити, — сказала вона і запалила сигару.
Такий демарш супроводжувався охами та ахами жіночої частини запрошених, але Рубі помітила явне задоволення на обличчі Констанції, і це допомогло їй розкурити маленьку чорну сигару як нічого не було, наче це цілком природно та нормально, коли жінка курить.
«Рубі, я хочу узнати тебе ближче! Тепер ми обов’язково зустрічатимемося на всіх прийомах, влаштовуваних компанією „Апокаліпсис“».
Владним жестом Рубі підізвала Александра до фортепіано, і він підійшов з виразом, який неначе промовляв присутнім, що всяка дружина та коханка завжди мусять бути в найгарніших стосунках одна з одною.
— Елізабет уже час спати, Александре, — сказала Рубі. — Відведи її нагору і вклади в ліжко.
Елізабет нахилилася, поцілувала Рубі в щоку, а потім вийшла з кімнати під руку зі своїм чоловіком. Тим часом Рубі поновила гру та співи.
— Чому ти не сказав мені, яка вона гарна?
— А ти повірила б мені, Елізабет?
— Ні.
Джейд і Перлина вже чекали на них, але Елізабет на хвилину затримала Александра, поклавши руку йому на плече.
— Коли народиться моя дитина, Александре, я виходитиму в місто кожного разу, коли мені захочеться, — мовила вона, високо піднявши підборіддя. — І я маю намір часто зустрічатися з Рубі.
На його обличчі з’явився стомлений і знуджений вираз.
— Як хочеш, моя люба. А зараз — іди спати.
Розділ 5
Материнство
Лікар-гінеколог з Сіднея уважно оглянув Елізабет, а потім викликав до спальні Александра.
— Ви обоє маєте почути те, що я скажу, — почав він серйозним, але діловитим голосом. — Місіс Кінрос, ви страждаєте на прееклампсію[1] — дуже небезпечну хворобу.
— Дуже небезпечну? — ошелешено перепитав Александр.
— Так. Я не бачу підстав применшувати її небезпеку ані для моєї пацієнтки, ані для її чоловіка, — відверто заявив сер Едвард Вайлер. — Якби я зміг привезти з собою свої прилади, то міг би поставити діагноз більш точно, а також, наприклад, виміряти швидкість циркуляції вашої крові, місіс Кінрос, за допомогою реометра. Однак я і без цього заявляю з усією відповідальністю, що ваш стан може призвести до ускладнення, яке зазвичай має фатальні наслідки. — При цьому лікар помітив, що пацієнтка сприйняла цю новину без особливих емоцій, тоді як очі її чоловіка сповнилися жахом. — Ускладнення ці пов’язані з хворобою нирок — таке часто буває під час вагітності, а особливо першої.
— А яку, якщо точно, функцію виконують нирки? — спитався Александр, і обличчя його зблідло.
— Вони фільтрують тілесні рідини та виводять токсичні речовини з сечею. Тому можна зі стовідсотковою впевненістю припустити, що між місіс Кінрос та дитиною в її череві відсутня гармонія. Напевне, вона не в змозі впоратися з токсичними відходами дитини і ті отруюють її організм.
— А що таке загальний токсикоз? — поцікавився Александр, нервово походжаючи кімнатою. — Як дізнатися, коли він почнеться?
— О, ви неодмінно дізнаєтеся, сер. Він супроводжується сильними головними болями, болями в животі, нудотою та блюванням. Після цього починаються сильні конвульсії, котрі, якщо не припиняться, призводять до коми пацієнтки, а з цієї коми вивести її буде абсолютно неможливо.
— Але ж у Елізабет лише налилися ноги — тільки й того!
— Вона розповіла мені не тільки про це, містере Кінрос. Уже траплялися випадки головного болю, болю в животі, нудоти та блювання — упродовж останніх трьох тижнів. У випадку вашої дружини едема — тобто набряк — має водянкову природу, а не постуральну, тобто таку, що спричинена положенням тіла, — твердо мовив сер Едвард.