Спочатку я підготував план нової, значно досконалішої печі. Оскільки знадобилася сировина, якої квартяни досі ще не використовували, я вирушив на геологічну розвідку. Після тривалих пояснень печерні люди зрозуміли, що мені потрібно, й діяльно допомагали. Вони так щиро взялися до діла, що мало не завалили мене уламками різних руд і мінералів.
Нову піч ми щасливо закінчили і з великою радістю виплавили перший метал. У той час я вже розв’язував наступну проблему: як уберегти корисні рослини від стихійних лих, а надто від зажерливих комах. Якби я володів атомною енергією, то не сушив би над цим голову. Але все доводилося починати з нуля, як це колись робили давні єгиптяни. В мене, однак, було значно більше знань, і це вельми допомагало. Незабаром мені спала на думку ідея - у віддалених печерах створити своєрідні теплиці, до яких сонячна енергія доправлялася б добре налаштованою системою дзеркал. Утім, це означало, що треба навчити квартян виробляти скло.
Передусім треба було знайти необхідну сировину.
Однієї ясної ночі я разом із двома квартянами вирушив на пошуки підхожих матеріалів для виготовлення скла.
Щоб розтлумачити провідникам, що мені потрібно, довелося докласти чимало зусиль, але, вочевидь, марно: мене вели в протилежному до того, що я сподівався, напрямку. Ми довго блукали плутаниною ходів та печер, поки, врешті, не вийшли на невелике плато, вкрите килимом низьких широколистих рослин.
Із трьох боків плато оточували шпичасті камені, котрі створювали своєрідний бар’єр від нападу ворогів.
«Проти кого ви це поставили?» - запитав я безкрилих квартян, активно допомагаючи собі руками й ногами.
«Проти ящерів», - відповідали мені тим самим способом. Деякі змієподібні потвори, мовляв, проникали глибоко в підземні володіння й завдавали чималої шкоди.
Я намагався продовжити розмову на мигах, оскільки ми, хоч і кепсько, та все ж розуміли одне одного, проте замість відповіді мене потягнули до зарослої деревами розгалуженої долини.
Коли ми наблизилися до узлісся, мої супутники раптом безладно замахали руками й припали до землі. Я вчинив так само - без того махання - й почав напружено роздивлятися навсібіч. Не видно було нічого підозрілого, але я довіряв досконалому слухові квартян, котрі вже кілька разів вчасно попереджали про небезпеку.
Франтик і Марженка! - скрикнув я раптом і без вагань побіг до куреня, котрий помітив у мороці пралісу.
Таку халабуду могли збудувати лише мої друзі. Адже це я не так давно навчив їх цьому.
Мої провідники швидко отямилися від переляку й миттю опинилися поряд. Саме курінь був причиною їхнього занепокоєння.
Я обережно зазирнув усередину. Обидві постелі, влаштовані з гілок і листя, були порожні. Власники помешкання десь гуляли.
Шкода - я б із такою радістю зустрівся зі старими друзями!.. Ну, та гаразд - відвідаю їх пізніше.
Провідники з великою цікавістю оглянули примітивну будівлю. Відтак показали на мигах, що задоволені роботою, ніби курінь спорудив я.
Переконувати їх у зворотному я не став, і ми продовжили шлях.
Трохи далі натрапили на ще один курінь.
Це таки Франтик із Марженкою, - сказав я собі, коли нам зустрілися наступні хатини, вервечкою вишикувані на узліссі.
В одній із них ми почули шурхіт. На протяжний писк моїх супутників мешканці відповіли негайно й відразу ж вийшли до нас.
На жаль, це виявилися не мої друзі, а дорослі крилаті квартяни. Вони зустріли мене настороженими поглядами, які пом’якшали лише після довгої розмови з моїми провідниками.
Розвинені квартяни добре розуміли первісних. Вони ставилися до них, мов старші брати до молодших. Спочатку я гадав, що вони приязні лише до тих, котрі разом з ними жили в підземеллі й допомагали у праці й обороні. Однак тут переконався, що в такій самій приязні вони живуть і з квартянами, що мешкали в дикій природі.
Яка між ними була різниця? - запитав Лікургос. - Маю на увазі, між розвиненими й примітивними.
Анатомічна - головно в тому, що розвинені не мали крил. Імовірно, за тисячоліття підземного життя квартяни їх позбулися. Це відчутно прискорило їхній розумовий розвиток, оскільки зникла можливість переміщатися так вільно, як раніше. Там, де колись вони долали перешкоди за допомогою крил, мусили тепер застосовувати кмітливість, наприклад при форсуванні річки чи подоланні скельної стіни.