Выбрать главу

столі в кабінеті свого сусіда й махала ногами, коли накидалася на тістечка, які він купував

для неї, й усім обличчям поринала в збиті вершки. Відчувала пізніше, коли почала

сперечатися, відчайдушно захищаючи все те, що в ній було і що він намагався

переробити. І тоді, коли ночувала під його дверима, і тоді, коли йому першому і вперше

сказала те, що потім (хоч скільки було випадків) не змогла сказати нікому. Навіть тоді, коли він пішов своїм шляхом, лишивши її саму посеред пустелі життя, вона відчувала цю

справжність з особливо болючою гостротою. А вже потім, борсаючись посеред піску, вона

перетворила цей дар на слова. На купу слів, на ріки, які несподівано полилися з неї і, на

диво, знайшли відгук. Згодом відгук перетворився на нерозбірливе шипіння зіпсованого

телевізійного екрана. І вона вже не могла розчути, чи є цей гомін гомоном захоплення, чи

це лише відлуння тисячі обурених голосів. Але тепер вони не мали для неї жодного

значення!

...Вона все ще стояла перед розбитим склом, відчуваючи біль у руці. У трикутній

скалці відбивалося одне її око та край скроні. Вона була схожа на профіль птаха, їй не

вперше розбивати себе на друзки! Хелена замотала руку першим, що потрапило їй на очі,

- кухонним рушником - і посміхнулася. Знову відчувати біль було приємно. Вона

зрозуміла, чого хочуть від неї ті десятеро людей - говорити її вустами. Це єдине, що вона

може їм запропонувати. Хіба це так уже й мало?

...У двері подзвонили. Все ще посміхаючись, вона вийшла в передпокій. Нерішуче

завмерла перед дверима. Здавалося, що за ними стояло саме життя.

Це був він. Проте зараз у нього був занадто простий вигляд - у джинсах і светрі, а

волосся - трохи посріблене - скуйовджене, наче у хлопчика.

- Я все кинув, - скоромовкою вимовив він. - Я купив острів. Маленький острів у

Середземному морі. Я давно планував це - для тебе. Там ти будеш сама, тільки дозволь

бути десь поблизу. Якщо ти згодна, я сьогодні ж куплю два квитки...

- Дванадцять, - сказала вона, і посмішка, яку він давно не бачив на її обличчі,

освітила його й миттєво наповнила теплом, ніби поруч увімкнулися сотні яскравих

лампочок. - Квитків має бути дванадцять.

http://www.chasipodii.net