Одна з дівчат, тендітна брюнетка, вийшла з душу і схопила махровий рушник; вона задоволено поплескала себе по молодих грудях. Рудоволоса крихітка скинула трусики й пірнула під душ; волосся її кіски було світло–золотавим. Брюно легко застогнав, у нього все попливло перед очима. Він має право скинути труси, підійти до душової та стати в очікуванні. Це його право — чекати на свою чергу біля душу. Він уявив собі, як мастурбує перед ними; як говорить щось на кшталт: «Чи тепла водичка?» Відстань між кабінками була з півметра; якби він мився поруч з рудою, вона, мабуть, випадково зачепила б його член. Від такої думки запаморочення посилилось; він учепився у фаянсову раковину умивальника. В ту ж саму мить двоє дівчат з оглушливим реготом вибігли через двері праворуч. Тепер на них були чорні шорти, розшиті блискучими смужками. Брюно відразу ослабів, запхнув свого штиря назад у труси і зосередився на проблемах із зубами.
Згодом, усе ще не одійшовши від шоку після цієї зустрічі, він спустився в їдальню поснідати. Він розташувався окремо, ні з ким не розмовляючи; жуючи свої вітамінізовані злакові кашки, він розмірковував про вампіризм сексуального пошуку, про його фаустіанський аспект. Усе, що говорять про гомосексувони аж ніяк не можуть розраховувати на шлюбний — пристрасний чи осоружний — інститут, для справи якнайскорішого скасування якого вони зробили все можливе. Належачи до генерації, яка з небаченим до того розмахом стверджувала перевагу молодості над зрілістю, вони позбавлені права дивуватися тому, що генерація, яка їх змінила, в свою чергу зневажає їх. Зрештою культ тіла, який вони колись так завзято проголошували, у міру зів’янення їх власної плоті неминуче призводив до все більшої відрази до самих себе — відрази, що мало чим відрізняється від тієї, яку вони могли прочитати в поглядах людей, що їх оточували.
Чоловіки їх віку були загалом у тому ж самому становищі; втім, така схожість долі не породила ніякої солідарності між ними: чоловіки, розмінявши п’ятий десяток, продовжували увиватися за молоденькими — і нерідко з певним успіхом, щастило принаймні тим, хто, зумівши спритно вплутатись у життєву гру, досяг популярності, певного інтелектуального чи фінансового рівня; а для жінок у переважній більшості прихід зрілості приносив із собою поразку, мастурбацію та сором.
Будучи привілейованим притулком сексуальної розкутості і свободи бажання, Край Змін, звичайно, мав скоріше, ніж будь- яке інше місце, стати краєм гіркоти та депресії. Прощавайте, обійми на траві галявин у сяйві повного місяця! Прощавайте, квазі- діонісійські торжества у славу оголених, змащених олією тіл під променями полуденного сонця! Так нудно бубоніли сорокарічні, дивлячись на свої обвислі члени та жирні округлості.
У 1987 році в Краї почали з’являтися перші гуртки напів релігійної спрямованості. Звичайно, християнство лишалося поза грою; але ініціатори — люди загалом досить терпимі — зуміли примирити містичну, певною мірою туманну екзотику з культом тіла, який вони продовжували насаджувати всупереч здоровому глузду. Кабінети сенситивного масажу чи розкутості плотського начала, певна річ, ще тримались; але все помітнішим ставало зростання інтересу до астрології, єгипетських карт таро, медитації стосовно чакр[12], до особливих енергій. Відбувалися «зустрічі з Янголом»; дехто навчився вловлювати кристалічні вібрації. Сибірське шаманство вражаюче виявило себе у 1991–му, коли внаслідок подовженого сеансу посвячення біля жаровні з освяченим вугіллям один з учасників помер від серцевої недостатності. Тантричний культ, що поєднує сексуальні вправи, туманну медитацію та глибокий егоїзм, користувався особливо великим успіхом. За кілька місяців Край — як і решта подібних закладів у Франції та в Західній Європі — перетворився в цілому на центр New Age[13], досить модний, який до того ж зберіг гедоністичну й анархічну специфіку «в дусі сімдесятих», що забезпечило йому особливе місце на ринку.
Після сніданку Брюно повернувся до себе в намет, якусь мить вагався, чи не зайнятись йому онанізмом (спогади про дівчат ще не втратили своєї гостроти), але зрештою вирішив не робити цього. Ці шалені юні створіння, мабуть, належали до потомства тих самих представниць генерації шістдесят восьмого, згуртовані групи яких він весь час зустрічав по всьому кемпінгу. Отже, дехто з постарілих шльондр зумів продовжити свій рід. Цей факт навів Брюно на сумні, не дуже приємні роздуми. Він різко смикнув застібку–блискавку, на яку защіпався його намет, небо над ним синіло. Білі хмарки, наче бризки сперми, летіли над верхівками сосен; погода була гарна. Він глянув у свою програму, зупинивши погляд на першому пункті: «Креативність та релаксація». Вранці йому пропонувалося на вибір: пантоміма і психодрама, заняття аквареллю, композиція. Щодо психодрами — ні, дякую, це вже влаштовували на вихідний у замку поблизу Шантії: п’ятдесятирічні аспірантки–соціологи каталися по гімнастичних матах, вимагаючи плюшевих ведмедиків у своїх татусів; цього задоволення краще уникнути. Акварель спокушала, але потрібно буде вийти на відкрите повітря, сідати на соснові голки, мати справу з мурахами та іншими незручностями. І все це лише для того, щоб створити якусь мазанину, чи варто?
12
13
New Age — Нова ера (