Выбрать главу

— Всі цивілізації, — сумно відгукнувся Мішель, — всі цивілізації були змушені зіткнутися з необхідністю виправдання батьківської жертовності. Зважаючи на історичні обставини, в тебе не було вибору.

— Але ж я справді захоплювався Іоанном Павлом Другим! — запротестував Брюно. — Я пам’ятаю, то було у 1986–му. Тоді саме створювалися «Канал–плюс» та «М6», коли почали випускати «Глоб», відкривалися «Ресторани сердець»[25]. Іоанн Павло Другий був дуже самотнім, тільки він розумів суть того, що відбувається на Заході. Я був надзвичайно вражений, коли піжонська група «Віра та життя» вороже сприйняла мої нотатки; вони критикували позицію Папи щодо абортів, презервативів, усіх цих дурниць. Правду кажучи, я й сам нічого не робив, щоб зрозуміти їх. Пам’ятаю, що зібрання відбувалися по черзі в будинках різних подружніх пар, подавали різні вінегрети, салати, пироги. Весь вечір я по–дурному шкірився, похитуючи головою, і налягав на вино; я взагалі не слухав, про що йшлося. Анна, навпаки, була безмежно натхненна, вона записалась до групи, що боролася з неписьменністю. В ті вечори я підсипав снодійне у дитячий рогалик Віктора, а потім мастурбував, підключившись до «Рожевого мінітеля»; але мені ніколи не вдавалося зустрітися з кимось.

У квітні, до дня народження Анни, я купив їй розшитий сріблом корсет з підв’язками. Спочатку вона протестувала, але потім погодилася надіти його. Поки вона намагалася застебнути це бойове спорядження, я випив залишки шампанського. Потім почув її голос, слабкий і дещо тремтячий: «Я готова…» Повернувшись до спальні, я одразу зрозумів, що все марно. Її сідниці, притиснуті підв’язками, відвисли; груди були зіпсовані годуванням. Слід було видалити жир, уприснути силікон, повністю перебудувати… вона ніколи б на це не погодилася. Заплющивши очі, я сунув палець їй у трусики; я був наче ватяний. У цю мить Віктор у сусідній кімнаті розлючено заголосив — знаєш, таке довге ревіння, різке, нестерпне. Вона накинула халат і кинулася туди. Коли вона повернулась, я просто попросив її відсмоктати. Смоктала вона погано, я відчував її зуби; але я заплющив очі і уявив собі рот однієї з дівчат з мого другого класу, вона була з Гани. Уявивши її рожевий, трохи шорсткуватий язик, я зміг розрядитись у рот дружини. Я не збирався заводити інших дітей. Наступного дня я склав свій текст про сім’ю, той, що згодом був надрукований.

— Я його зберіг, — уставив Мішель. Він звівся на ноги, відшукав на книжкових полицях потрібний журнал. Брюно з легким подивом погортав його, знайшов потрібну сторінку.

Ще існують, у певній мірі, на світі родини (Іскри віри серед безбожництва, Іскри любові серед товстошкірості), Незрозуміло, Яким чином вони світяться. Ми живемо під ярмом щоденної праці в якихось Незрозумілих організаціях, І тільки один засіб лишається нам, щоб виразити себе, Щоб життя попри все відбулося, — це секс. (Та й то для тих, для кого секс доступний, Для кого він можливий). Шлюб та вірність одрізають сьогодні для нас Єдиний спосіб існування, Адже не в офісі і не в класі набираємо ми тієї внутрішньої сили, Що вимагає музики, ігор, радощів, І всі ми шукаємо власне призначення, долю на дорогах кохання, Що дедалі стають усе тяжчими, Марно шукаємо, кому запропонувати своє тіло, все більш зношене, Менш міцне і вже не таке слухняне, І зникаємо У пітьмі смутку, Дійшовши до відчаю. Ми йдемо самотнім шляхом туди, де згущається темрява, Без дітей та жінок, Входимо в озеро, В серце ночі (І вода на наших старих тілах вже така холодна!).

Одразу після написання цього тексту Брюно впав у щось на зразок етилової коми. За дві години він отямився од криків сина. Між двома і чотирма роками людські діти все більше наближаються до усвідомлення власного «я», що викликає в них напади егоцентричної мегаломанії. Відтепер мета дитини — перетворити своє соціальне оточення (яке звичайно складають його батьки) на слухняних рабів, які б покірно прислуховувалися до щонайменших її бажань; її егоїзм не знає меж; такі вже умови індивідуального існування. Брюно підвівся з паласу вітальні; крики посилилися, виказуючи шалену лють. Він розчавив пару пігулок лексомілу в ложці джему й пішов до Вікторової кімнати. Дитина обробилася. Де там вештається Анна? Її заняття з навчання негритосів грамоті закінчуються дедалі пізніше. Він схопив забруднений підгузок, кинув додолу; нестерпний сморід поширився по кімнаті. Дитина легко проковтнула солодку суміш і напружено завмерла, наче уражена наповал. Брюно надів куртку й пішов у «Медісон», до нічного бару на вулиці Шодронрі. Кредиткою заплатив три тисячі франків за пляшку «Дом Періньон», яку він розпив у товаристві дуже вродливої блондинки; в одній з кімнат нагорі дівчина довго вовтузилася з його членом, час від часу довго відтягуючи кульмінацію. Її звали Елен, вона тут народилась і вчилася на менеджера з туризму; їй було дев’ятнадцять. У ту мить, коли він проник у неї, вона зсередини сильно здавила його член, — він пережив не менше трьох хвилин цілковитого щастя. Виходячи од неї, Брюно поцілував її в губи і наполягав на тому, щоб вона взяла гроші — в нього ще лишилося триста франків готівкою.

вернуться

25

«Ресторани сердець» — благодійна асоціація, заснована у 1985 році відомим французьким актором Коклюшем для допомоги бездомним.