Выбрать главу

Де Сойя придивлявся до кардинала, який стояв тепер поруч.

— Я маю відкрити тобі, Федеріко, те, про що мільярди вірян дізнаються тільки через місяці... Сьогодні, от саме зараз, на Міжнародному Синоді Єпископів... Його Святість оголошує Хрестовий похід.

— Хрестовий похід? — повторив де Сойя.

Навіть незворушний монсеньйор Одді видав якийсь притлумлений звук.

— Хрестовий похід проти загрози Вигнанців, — прогримів кардинал Лурдусамі. — Ми захищали себе віками, будували Велику Стіну, оборонну стратегію, згідно з якою християни своїми тілами, кораблями, життями перекривали шлях агресії Вигнанців. Але від сьогодні милістю Господньою Церква та Пакс переходять у наступ.

— Яким чином? — запитав де Сойя.

Він знав, що затяті битви вже давно точаться на нічийній смузі між територіями, які контролюються Паксом, та Вигнанцями — на тисячах парсеків флоти наносять удари і відбивають атаки, налітають і зникають. Але враховуючи, що подорож із Пацема на максимальну відстань, до найдальших ділянок Великої Стіни, триває два роки корабельного часу, і понад двадцять років часу-в-борг, організувати скоординований наступ чи скоординовану оборону практично неможливо.

Лурдусамі, зловісно посміхнувшись, відповів:

— Ось зараз, коли ми з вами тут розмовляємо, до кожного зі світів, що входять до Пакса, звертаються з проханням... з наказом... задіяти всі ресурси планети, але побудувати великий корабель... по одному кораблеві від кожного світу.

— У нас є тисячі кораблів... — почав було отець-капітан і затнувся.

— Так, — вкрадливо промовив кардинал. — На цих кораблях буде використано нову технологію, ту, що працює зараз на кораблях-архангелах. Але вони будуть не такі, як твій «Рафаїл», кур'єрський корабель із легким озброєнням. Ні, це будуть найсмертоносніші бойові крейсери з тих, що колись бачила ця Галактика. Здатні переміститися в будь-яку точку освоєного Всесвіту швидше, ніж виходить на орбіту чи робить посадку спусковий апарат. Кожен із кораблів отримає таке ж ім'я, як і світ, що його спорядив, на кожному будуть перебувати віддані Паксові офіцери, такі, як ти, Федеріко, на ньому будуть чоловіки та жінки, котрі радо приймуть смерть та отримають воскресіння, і кожен із цих кораблів буде здатний знищити Рій.

Де Сойя кивнув.

— І це відповідь Його Святості Папи на загрозу, яку несе дитина, Ваша Превелебносте?

Лурдусамі знову обігнув письмовий стіл і знесилено впав на своє крісло.

— Частково, Федеріко, частково. Ці нові кораблі почнуть будувати в наступному десятиріччі. Технологія складна... дуже складна. А тим часом сукуб кібрида подібно вірусу продовжуватиме розносити смертельну хворобу. І запобігти цьому маєш ти зі своєю посиленою командою.

— Посиленою? — повторив де Сойя. — Сержант Ґреґоріус і капрал Кі можуть, як і раніше, подорожувати зі мною?

— Так, — пробасив кардинал. — Це питання вже вирішено.

— А що це за посилення? — запитав де Сойя.

Він боявся почути, що до його групи приставлять якогось кардинала зі Священної Канцелярії.

Квадратні пальці кардинала Лурдусамі ворухнулися, наче відчиняли скриньку з коштовностями.

— Просто таке собі поповнення до твоєї команди, Федеріко.

— Це офіцер Церкви? — запитав отець-капітан. Йому спало на думку, чи не вирішено було передати папський монідиск іншому командирові.

Лурдусамі похитав головою, і його одутлі щоки захилиталися в такт цьому рухові.

— Рядовий воїн, отче-капітане де Сойя. Із нового покоління воїнів, які складуть оновлене військо Христове.

Де Сойя нічого не розумів. Невже Церква вирішила відповісти на нанотехнології Вигнанців біомодифікацією власного війська? Це суперечило б усій доктрині Церкви, як її знав де Сойя.

І знову кардинал, здавалося, прочитав думки отця-капітана.

— Нічого подібного, Федеріко. Деякі здібності підсилені... інтенсивні тренування за унікальною методикою нового підрозділу ЗС Пакса, але це людина, котра визнає християнство.

— Ще один солдат? — перепитав заінтригований де Сойя.

— Ще один воїн, — виправив його Лурдусамі. — Не підпорядкований Командуванню Флоту. Перший воїн елітних легіонів, що стануть передовими загонами в тому Хрестовому поході, який сьогодні оголосить Його Святість.

Де Сойя потер підборіддя.

— І він буде під моїм безпосереднім командуванням, як Ґреґоріус і Кі?

— Авжеж, — Лурдусамі відкинувся на спинку крісла і склав руки на розгодованому животі. — Його Святість, порадившись зі Священною Канцелярією, вирішив запровадити лише одну зміну: їй також буде надано папський монідиск, окремий, щоб вона на власну відповідальність приймала ухвали, необхідні під час військових дій, а також для порятунку Церкви.

— Вона... — повторив де Сойя, намагаючись зрозуміти, що все це має означати. Якщо він і цей загадковий «воїн» матимуть однакові повноваження від Папи, як вони взагалі зможуть дійти спільного рішення? В усіх його рішеннях до цього моменту був присутній військовий аспект. І всі вони були спрямовані на порятунок Церкви. Чи не краще просто його звільнити й замінити, ніж започатковувати цей дивний розподіл влади?

Перш ніж отець-капітан встиг висловити свої сумніви, кардинал Лурдусамі нахилився до нього і заговорив так тихо, як тільки дозволяв його розкотистий бас:

— Федеріко, Його Святість і досі вважає, що саме ти маєш виконувати цю операцію, і залишає за тобою головну відповідальність. Але Господь відкрив Його Святості Папі жахливу необхідність, від якої Папа хоче тебе звільнити, бо знає, як багато значить для тебе чисте сумління.

— Жахливу необхідність? — перепитав де Сойя, уже розуміючи, про що йдеться.

Лурдусамі нахилився через стіл, й обличчя його перетворилося на мозаїку з яскравих і чорних плям.

— Поріддя кібрида, ця демониця, має бути ліквідована. Знищена. Вірус потрібно вирвати з коренем. Це перший, але необхідний крок, а потім вже пластична хірургія.

Де Сойя дорахував до восьми, перш ніж заговорити.

— Отже, я знайду дитину, — сказав він. — А цей... воїн... її вб'є.

— Так, — підтвердив Лурдусамі.

Питання, чи погодиться отець-капітан де Сойя виконувати завдання на нових умовах, не обговорювалось. Народжені заново християни, священики, а надто священики-єзуїти, офіцери Пакса, не роздумували над завданнями, які отримували від Його Святості Папи, а також від своєї Святої Матері Церкви.

— Коли я зустрінуся із цим воїном, Ваша Превелебносте? — запитав де Сойя.

— «Рафаїл» переміститься на Сьому Дракона ще сьогодні, — тоненько проказав монсеньйор Одді зі свого стільця, що притулився за спиною де Сойї. — Новий член екіпажу вже на борту.

— Можу я дізнатись її ім'я та звання? — запитав де Сойя, повернувшись, аби бачити монсеньйора Одді.

Відповів Державний кардинал Симон Авґустино Лурдусамі:

— Вона ще не має офіційного звання, отче-капітане де Сойя. Згодом вона стане офіцером у нових Легіонах Хрестового походу. А поки що ви і ваші люди можете звертатися до неї на ім'я...

Де Сойя чекав.

— На ім'я Немез, — прогримів кардинал. — Радамант Немез[146].

Він подивився на Лукаса Одді. Той підвівся з крісла. Де Сойя теж схопився на ноги. Аудієнцію було закінчено.

Лурдусамі підніс догори пухку руку з пальцями, складеними в жесті благословення.

— Нехай Наш Господь і Спаситель, Ісус Христос, не полишає тебе, оберігає тебе і дарує тобі успіх у цій найважливішій з-поміж усіх подорожі. Просимо про це в ім'я Ісуса.

— Амінь, — промугикав монсеньйор Лукас Одді.

— Амінь, — сказав де Сойя.

44

Це була не єдина вмерзла в кригу будівля. Ціле місто стояло вкрите кригою, на яку перетворилася облагороджена атмосфера Сьомої Дракона. Уламок колишньої блискучої Гегемонії, що покоївся в льодовику, наче доісторична комаха в бурштині.

Отець Главк виявився лагідною та життєрадісною людиною. Невдовзі ми дізналися, що його заслали на Сьому Дракона за належність до одного з останніх Орденів Церкви, які притримувалися вчення Тейяра. Після того як Юлій VI видав буллу, у котрій оголосив філософію цього антипапи єрессю, Орден розпустили, частину членів відлучили від Церкви, а інших заслали до таких закутків домініону, куди ворон і кісток не заносить. Отець Главк відбув у цій крижаній могилі п'ятдесят сім стандартних років, але ніколи не називав цього вигнанням — тільки місією.

вернуться

146

Радамант, Радаманф (грец. Ραδαμανθυς) — персонаж давньогрецьких міфів. Згідно з ними, Радамант був сином Зевса та Європи, братом Міноса Старого і Сарпедона. Після смерті разом із Міносом та Еаком став на тому світі суддею над душами померлих; Немезида (грец. Νεμεσις) — одна з дочок Нікс (Гесіод), богиня людської долі, богиня помсти, уособлення кари богів. В Агати Крісті та Айзека Азімова є романи з такою назвою.