Читать онлайн "Енеїда [Aeneis - uk]" - Вергилий Публий Марон - RuLit

256] Так він сказав. А день, обернувшись тим часом довкола, 257] В повному світлі надходив і ніч одігнав уже з неба. 258] Спершу він друзям звелів, щоб кожен ставав під свій прапор, 259] Пильно оглянувши зброю свою й був до бою готовий. 260] Сам же він тевкрів уже і цілий свій табір оглянув, 261] Ставши вгорі на кормі. Як в лівиці підняв він блискучий 262] Щит свій, то оклик дарданців до неба із мурів полинув. 263] Гнів розбудила надія нова, й почали всі стріляти. 264] Так журавлі з-над Стрімону ознаки дають, як під чорні 265] Хмари в повітрі пливуть серед шуму й, від злих буревіїв 266] Втікши південних, щасливо курличуть. Та дивним здавалось 267] Все те й цареві рутулів, також і вождям авзонійським, 268] Поки човнів не уздріли, скерованих до узбережжя, 269] І широчині морської, всієї укритої флотом. 270] На голові його сяє шолом, і гребінь промінням 271] Грає; поверхня щита, вся із золота, сипле вогнями. 272] Так, як прозорої ночі комети криваві жахливим 273] Пурпуром блиснуть чи Сіріус сяйвом ясним запалає, 274] Той, що засуху несе і пошесті людям нещасним, 275] Зійде — і світлом зловісним все небо у смуток огорне.

276] Турн, проте, наміру свого, відважний, ніяк не покинув — 277] Берег зайняти раніш і від суші прибулих прогнати. 278] Тих він запалює словом, а тих іще й лає до того ж: 279] «Маєте те, чого так ви бажали — рукопаш трощити; 280] Щастя воєнне в руках у героїв. Хай кожен згадає 281] Жінку свою і домівку; великих ви діл доконайте, 282] Батьківську славу піддержте. Самі ж ми до хвиль підбіжімо, 283] Поки ще роблять вони на березі перші непевні 284] Кроки. Відважним і щастя сприяє». 285] Так промовляє і важить у серці, кого в бойовище 286] Він поведе, скільки лишить, щоб мури в облозі держали.

287] Але тим часом Еней вже висаджує військо союзне 288] З суден високих містками. Ті стежать, як слабшає хвиля 289] І відпливає прибій, ті стрибають, де мілко, а дехто 290] Сходить по веслах. А Тархон, оглянувши берег, де скелі 291] Не височать з-під води й не шумлять, розбиваючись, хвилі, 292] Де з наростанням прибою весь берег вода заливає, 293] Саме туди кораблі повертає й супутників просить: 294] «Отже, добірна громадо, на весла дебелі наляжте, 295] Судна спрямуйте свої, щоб землю ворожу дзьобами 296] Рили вони, нехай кілі самі собі ложа промостять. 297] Я не боюсь, що при тім висіданні розбитися можуть 298] Судна, коли б лиш ступив я на землю ногою». Так мовив 299] Тархон, а друзі натисли на весла, і судна по морі 300] Спіненім гнали на берег латинський, аж дзьоби зарились 301] В землю, і кілі самі собі ложа без шкоди проклали. 302] Твій не осів лише, Тархоне, човен, застряв на мілизні 303] І, як на рифі стрімкому повис, то ще довго хитався 304] Там то на цей, то на той бік, затримував хвилі, аж, врешті, 305] Переломився й залогу свою на глибіні розсипав. 306] Перешкоджають їм балки пливучі і зламані весла 307] Вийти на берег, а хвиля, відбившись, на море їх тягне.

308] Турн з свого боку також без діла там часу не гає, 309] А пориває у запалі цілий загін за собою, 310] І проти тевкрів веде, і на березі їх розставляє. 311] Сурми заграли, і перший Еней на селянські ватаги 312] Напад вчинив і латинян розбив, — це був добрий початок, — 313] Вбивши Терона, що був найсильніший з мужів, що Енея 314] Сам зачепив, — йому бік через панцир, плетений з міді, 315] І через туніку, золотом ткану, мечем прорубавши. 316] Потім Ліханта убив, що у мертвої матері з лона 317] Витягти встигли й тобі, о Фебе ясний, присвятили[380]. 318] Та чи багато йому помогло, що іще немовлятком 319] Він врятувався від вбивчої сталі? А далі на той світ 320] Ціса запеклого ще і Гіанта ставного послав він, 321] Тих, що у битві дубинами лави стелили, — не стали 322] В поміч їм ні Геркулесова зброя, ні руки їх сильні, 323] Ані Меламп, їхній батько, що другом Алкіда був, поки 324] Біди терпів на землі він. А Фаросу, що нерозумні 325] Кидав погрози, він, списом махнувши, заткнув його горло. 326] Й ти, жалюгідний Кідоне, забув би свої повсякчасні 327] Любощі з хлопцями й тут би упав від правиці дарданця, 328] Замість нової від Клітія втіхи, в якого лиш перший 329] Вус засівався, якби не з’явилася в пору для тебе 330] Дружна громада братів, що від Форка усі народились. 331] Кинули сім гостролезих списів, від щита ж і шолома, 332] Не заподіявши шкоди, відбилась їх тут же частина; 333] Інші ж мали його проколоти, а мати Венера 334] Їх відвернула. Тоді обернувся Еней до Ахата, 335] Вірного друга: «Дай же списи, із них жоден даремно 336] Не полетить з моїх рук на рутулів; списи ті встрявали 337] В грецькі тіла на полях іліонських». Вхопив величезний 338] Спис він і кинув, а той у розгоні пробив і спижевий 339] Щит у Меона, і панцир роздер йому, й груди. До нього 340] Брат Алканор підступає й хапає правицею брата, 341] Щоб не упав. Але спис надлетів, і пройняв йому рам’я, 342] Й далі кривавий летить, а правиця на м’язах повисла. 343] Вирвав тоді Нумітор того списа із братнього тіла 344] І на Енея ним кинув; та вцілить йому не вдалося — 345] Вп’явсь у стегно він Ахата великого. Тут же, своєю 346] Юною силою гордий, Клаус із Кур надбігає, 347] Здалека вдарив гартованим списом Дріопа, й відразу 348] У підборіддя загнавши, відняв йому й мову, і душу, 349] Горло пройнявши. Чолом той ударив об землю, і з рота 350] Ринула цівкою кров. Та з далекого краю Борея 351] Трьох фракійців і ще трьох, що батько Ідант надіслав їх 352] І батьківщина ісмарська, в пригодах убив розмаїтих. 353] Тут же до них і Галес надбігає, й загони аврунків, 354] Вершник славетний Мессап, нащадок Нептунів. Ті й другі 355] Хочуть відбитись — на самім порозі Авзонії б’ються. 356] Як у великих просторах небесних ворожі вітри десь 357] Бій розпочнуть, а завзяття і сили в них рівні — не тільки 358] Бій поміж ними самими іде, але й хмари, і море 359] Не відступають і довго не знать, хто здолає, й всі сили 360] Встали в напрузі, — так само зчепились троянські й латинські 361] Лави, зімкнувшись, нога при нозі і при воїні воїн.

вернуться

380

Дитину, яка народилася завдяки так званому кесаревому розтину, віддавали під опіку Аполлонові — опікунові медицини.