Енеїда [Aeneis - uk]

601] Був у Гесперії, в Лації звичай, який споконвіку
602] Завжди святим уважали альбанські міста, іще нині
603] Рим, найсильніша держава на світі, шанує, як тільки
604] [265]Мають почати бої, на злощасну війну проти гетів
605] Рушить готові, чи проти гірканів, арабів, добратись

606] Хочуть до індів з Авророю[266] й стяги від парфів вернути[267].
607] Брама війни є подвійна — усі її так називають, —
608] З самої віри священна і з остраху перед суворим
609] Марсом. Сто мідних замків і залізні запори одвічні
610] Міцно її замикають. Сам Янус стоїть на порозі
611] Й пильно вартує. Якщо вже ухвалять старійшини люду
612] Йти на війну, тоді відчиняє цю браму скрипучу
613] Консул в плащі квірінальськім, вдягнувши його по-габінськи[268],
614] І до війни закликає; за ним поспішає вся молодь,
615] Звуком зловісним йому приграють іще й міднії сурми,
616] Так і тоді умовляли Латина, щоб він енеадам
617] Оголосив би війну, відчинивши цю браму скорботну.
618] Батько відмовив торкнутись її, одвернувшись, відкинув
619] Ті осоружні обряди і в затінок темний сховався.
620] Божа цариця, Сатурнова доня, зійшла тоді з неба,
621] Замкнену браму штовхнула своєю рукою, скрутила
622] Гак від дверей і залізні запори війни розламала.
623] І спалахнула Авзонія, доти спокійна і мирна.
624] Всі на війну вирушають — ті пішою лавою, інші ж,
625] Мов навіжені, на конях високих тумани збивають;
626] Всі домагаються зброї. Ті легкі щити і блискучі
627] Ратища чистять і жиром мастять їх, а ті на точилі
628] Гострять сокири. Їм любо нести прапори свої й слухать
629] Музику сурм. Вже п’ять міст многолюдних рихтують ковадла
630] Й зброю відновлюють: сильна Атіна, й Тібур гордовитий,
631] І Крустумери, й Ардея, й Антемни, що баштами славні.
632] Ці вигинають безпечні шоломи на голови, другі
633] З пруття лозини опуклі щити заплітають, а інші
634] Панцирі з криці кують або з срібла гнучкого легенькі
635] Гнуть наголінники. Серп і леміш не в пошані, пропала
636] Давня до рала любов. Гартують мечі прадідівські
637] В горнах гарячих. Вже сурми заграли і роздано гасла[269].
638] В поспіху цей от вихапує з дому шолом, той хропучі
639] Коні у запряг веде, бере щит і кольчугу потрійну,
640] Злотом оздоблену, й вірний до пояса меч припинає.

641] Гей, Гелікон відчиняйте, богині, і пісню співайте,
642] Що за царі на війну оце йдуть, які сили за ними
643] Стали на полі, якими мужами уся запишалась
644] Рідна земля італійська, якою ж то зброєю сяє.
645] Бо й пам ятаєте все ви, богині, й нагадувать владні, —
646] З слави тієї до нас лише промінь малий докотився.

265

і далі. Вказуються війни, які вдало вів Август.

266

…до індів з Авророю… — на схід.

267

…стяги від парфів вернути. — Мовиться про повернення римлянам прапорів, що їх здобули парфяни, розгромивши римську армію під командуванням Красса в битві коло Карр в 53 р. до н. є.

268

…консул в плащі квірінальськім, вдягнувши його по-габінськи — поет має на увазі трабею, тобто плащ з пурпурною смужкою, що став ознакою високої влади від першого римського царя Ромула — Квіріна (звідси квірінальський). Вдягнути по-габінськи (від міста Габії) - значить відкинути один край тоги або трабеї назад і оперезатись ним.

269

…роздано гасла. — Військове гасло (пароль) писали в Стародавньому Римі на табличці (іе58ега), яку передавали від центурії (сотні) до центурії. Звідси слово <е88ега — «табличка» — набрало значення — «гасло», «пароль».