Выбрать главу
632] Граються двоє хлоп’ят і ссуть свою матір безстрашно. 633] Шию свою ізігнувши дугою, вона тих хлоп’яток 634] Лиже по черзі і так їх тільця язиком виправляє. 635] [304]Біля цієї картини він Рим зобразив і додав ще, 636] Як сабінянок умкнули із місць глядачів на великих 637] Іграх у цирку, з законом незгідно, й війна розгорілась 638] Наново між Ромулідами й Тацієм, вже постарілим, 639] Що на чолі був у курів суворих. Царі після бою 640] При олтареві Юпітера збройні стоять і тримають 641] Чаші в руках та єднаються в спілку, свиню заколовши. 642] [305]Біля цієї картини квадриги швидкі у розгоні 643] Метта надвоє роздерли (ой, треба було, мій альбанцю, 644] Слова додержать), там Тулл, шматуючи зрадника тіло, 645] В лісі розкидав його, аж кров’ю шипшини стікали. 646] [306]Далі було, як звелів він Порсену Тарквінія знову 647] Після вигнання прийняти і як він військом великим 648] Місто обліг, а потомки Енея на меч поривались, 649] Щоб боронити свободу. А він, невдоволений з того, 650] Ніби грозить, що Коклес та наважився міст зруйнувати, 651] Й Клелія, пута порвавши, посміла ріку переплинуть. 652] [307]Зверху Манлій стояв, оборонець тарпейського замку, 653] й храм заслоняв, і нерушно тримав Капітолій високий; 654] Свіжою стріхою їжилась Ромула царська домівка. 655] Срібний гусак літав там у сінях золотосяйних 656] І сповіщав, що галли надходять, що вже на порозі. 657] Через гущавину, в темінь сповиті, з’явилися галли 658] І оточили твердиню — їм темрява ночі сприяла. 659] Кучері в них золоті, і одіж їх золотом сяє, 660] Світло-смугасті військові плащі, а шиї в них білі, 661] Мов молоко, в золотому окіллі; вимахує кожен 662] Парою списів альпійських, а в довгих щитах вони захист 663] [308]Мають собі. Він вирізьбив там і громаду салійську 664] В танці святому, і голих луперків; у них гостроверхі 665] З вовни шапки, і щити зобразив, що із неба упали. 666] Чисті матрони везуть через місто у повозах зручних 667] [309]Святощі їхні. А далі іще показав він виразно 668] Тартара царство, також глибоченний передсінок Діта 669] Й кари за злочини; теж, Катіліно, й тебе, як на грізній 670] Скелі висиш і тремтиш ти від фурій. Окремо — побожні, 671] З ними й Катон, що закони складає. Між всім цим широке 672] Граюче море із золота, й пінились сивії хвилі, 673] Й сріблом довкола дельфіни блищали, міцними хвостами 674] Глибоко хвилю горнули і піну шумну розсікали. 675] [310]Мідний флот було видно всередині, — битва актійська: 676] Берег Левкади, усіяний весь вояками, а хвилі 677] Золотом сяють. Сам Август Цезар веде італійців, 678] З ним і сенат, і народ, і пенати, й великі богове. 679] Він на кормі височенній стоїть, а обабіч з обличчя 680] Радісна ясність палає і батьківська зірка над тім’ям[311]. 681] Далі за ним — Агріппа величний веде своє військо, 682] Вітром попутним боги йому з неба сприяють. На ньому 683] Славна відзнака воєнна— з носів корабельних корона[312] 684] Скроні йому осявала. А далі — озброєні різно 685] Варварські сили Антоній веде. Народів Аврори[313] 686] Й берега він переможець червоного[314]. Тягне з собою 687] Сходу він сили, й Єгипет, і Бактру далеку; при ньому 688] Жінка з Єгипту[315], нечестя для нього. Всі разом рушають 689] В бій, аж запінилось море, вдаряють-бо підняті весла, 690] Ростри тризубі прорізують плесо, — ідуть у відкрите 691] Море. Гадав би хто, може, що тут надпливають Кіклади, 692] Зрушені морем, чи з горами гори зіткнулись високі; 693] З суден, важких наче вежі, воїни так натискають 694] Збройними масами, з рук запалене кидають клоччя, 695] Мечуть летюче залізо списів, — і багриться від крові 696] Поле нептунське[316]. Всередині військо цариця скликає 697] Батьківським систром[317]; не бачить гадюк вона двох[318] за собою. 698] Всякі потвори богів різнорідних, між ними Анубіс 699] Песиголовий, рушають у бій на Нептуна й Венеру, 700] Проти Мінерви. В середині битви цієї сам Маворс, 701] В зброї залізній, лютує. А Діри зловісні з ефіру 702] Линуть, і втішна Незгода надходить у шаті роздертій, 703] Зараз за нею з кривавим бичем виступає Беллона. 704] Зверху, з актійської скелі, на це Аполлон[319] споглядає 705] І натягає свій лук. Злякались тієї погрози 706] Індія й цілий Єгипет, Аравія вся і Сабеї 707] І починають тікати. Видно було, як цариця 708] Кличе вітри, паруси наставляє під подув і линви 709] Їм попускає невпинно. Її там у цій різанині 710] Бог вогняний[320] зобразив від прийдешньої смерті блідою; 711] Япіг попутний і хвилі несуть її в море, а далі — 712] Ніл, засмутившись, могутній, своє розгортає одіння 713] Й всіх розбитих до свого зеленого лона скликає. 714] [321]Цезар у римськії мури в’їжджає в потрійнім тріумфі 715] Й вічним богам італійським безсмертні складає обіти — 716] Тричі по сто[322] у столиці поставити храмів величних. 717] З ігрищ веселих та оплесків вулиці всі аж лунають; 718] В храмах кругом вівтарі і хор матерів, а навколо 719] При вівтарях жертовні воли усю землю покрили. 720] [323]Він на порозі сидить білосніжнім осяйного Феба 721] І від народів дари порядкує й на пишних колонах 722] Вішає. Йдуть ті народи впокорені, в шерегах довгих. 723] Мова їх, звичаї, зброя, їх одяг — які розмаїті! 724] Мульцібер тут зобразив номадів і карів, лелегів, 725] Афрів отих розперезаних, ще й стрілозбройних гелонів. 726] Далі Євфрат[324] вже котив свої хвилі спокійні; ще далі — 727] Люди з меж крайніх — морини; і Рейн двоєрогий[325], і даги 728] Непогамовні, і річка Аракс, для мостів небезпечна. 729] Матері дару, Вулкана щиту, він дивується дуже, 730] Образам радий ясним, хоча тих подій і не знає[326], 731] І піднімає на плечі цю славу і долю нащадків.
вернуться

304

Друга картина — викрадення сабінянок і війна, що виникла з цього приводу між Ромулом і Тітом Тацієм.

Після заснування міста римляни, в яких не було жінок, запросили на свято сусідів-сабінян. Під час видовища вони силоміць захопили сабінянок. Тоді обурені сабіняни пішли на Рим війною, але викрадені жінки втрутилися в бій і припинили війну. Потім дві держави — римська і сабінська — злилися в одну.

вернуться

305

Третя картина — страта Метта Фуфетія, сабінського полководця. Римський цар Тулл Гостілій наказав прив’язати його за ноги й за руки до коней, які, пущені в протилежні боки, розірвали тіло нещасного.

вернуться

306

Четверта картина — облога Рима етруським царем Порсеною в кінці VI ст. до н. є. Горацій Коклес, прикриваючи відступ, відбивав етрусків від дерев я-ного мосту доти, доки міст не був зламаний. Коклес кинувся в Тібр і переплив його. Клелія, що була заложницею Порсени, втекла з полону, перепливши ріку.

вернуться

307

П’ята картина — облога Рима галлами в 390 р. до н. є.

вернуться

308

Шоста картина — салії — жерці Марса і луперки — жерці бога пастухів Фавиа-Луперка.

вернуться

309

Сьома картина-підземне царство.

вернуться

310

Восьма картина — бій коло Актія в 31 р. до н. є.

вернуться

311

…батьківська зірка над тім’ям. — Октавіан носив шолом з зіркою, що мала нагадувати комету, яка з’явилася після смерті Юлія Цезаря і в яку нібито перейшла душа диктатора.

вернуться

312

…з носів корабельних корона… — Агріппа за морську перемогу над Секстом Помпеєм одержав високу нагороду — вінок, прикрашений золотим зображенням носів кораблів.

вернуться

313

Народи Аврори — народи Сходу.

вернуться

314

Червоний берег — Аравійської затоки і частина Індійського океану між Африкою та Індією.

вернуться

315

Жінка з Єгипту — цариця Клеопатра, з якою одружився Антоній. 690. Ростри тризубі — носи кораблів.

вернуться

316

Поле нептунське — море.

вернуться

317

Систр — музичний інструмент, вживаний у культі Ізіди.

вернуться

318

…гадюк… двох… — Клеопатра померла від укусу гадюк.

вернуться

319

Аполлон — покровитель Августа.

вернуться

320

Бог вогняний — Вулкан.

вернуться

321

Дев’ята картина — тріумф Октавіана Августа 13-15 серпня 29 р. до н. є.

вернуться

322

Тричі по сто — приблизне число. Август сам свідчив, що він вибудував 82 храми.

вернуться

323

Храм Аполлона на Палатинському пагорбі було споруджено в часи Августа на пам’ять Актійської перемоги.

вернуться

324

Євфрат — приборканий після підкорення парфян.

вернуться

325

Рейн двоєрогий — з двома гирлами.

вернуться

326

…хоча тих подій і не знає.. — Еней не розумів змісту картин на щиті, бо зображені на ньому події відбулися пізніше.