– Сильна, – сказав пан метранпаж. – Але вже пора складати завтрашню.
– Зараз буде, – запевнив патер Йошт. – Я гадаю, що нагорі були задоволені ранковим номером. Ось побачите, що прийде його превелебність єпископ. “Йоште, – скаже він, – це ви добре втнули”. А “бісівський шабаш” уже було?
– Було.
– Шкода. Треба поставити нові батареї і відкрити вогонь. Йоште, сказав його превелебність, не жалійте пороху. Все минуще, але ми – вічні... Пане Новотний, а ви не підкажете якогось путящого вислову?
– Ну, хай “злочинна обмеженість”. Або “паталогічна злоба”.
– Годиться! – зітхнув з полегкістю патер Йошт. – Пане Новотний, де у вас беруться такі добрі ідеї?
– Зі старих комплектів “Друга народу”. Ну, давайте вже передовицю, велебний отче.
– Зараз буде. Зачекайте: “Злочинна обмеженість і патологічна злоба певних кіл, що Вааловими ідолами[30] баламутять чисту воду Петрової скелі...” Ага, зараз буде: “...Петрової скелі... Каламутять чисту воду”, так... і водружають на ній золотого тельця, що зветься диявол, або ж Абсолют...”
– Є вже передовиця? – пролунало в дверях нічної редакції.
– Laudetur Jesus Christus[31], ваша превелебність! – скрикнув патер Йошт.
– Є вже передовиця? – повторив вікарний єпископ Лінда, швидко входячи до кімнати. – А хто писав ранкову передовицю? Господи боже, що це ви встругнули! Який йолоп це написав?
– Я... – забелькотів патер Йошт, відступаючи назад. – Ваша... преве... я думав...
– Він думав! – загорлав єпископ Лінда, грізно блискаючи окулярами. – Ось маєш! – і, зіжмакавши ранковий номер “Друга народу”, кинув його під ноги Йоштові. – “Я думав!” Ти ба – він уміє думати! Чого не зателефонував? Чого не спитав, що треба писати? А ви, Коштял, як ви могли дати таке до друку? Ви теж “думали”, еге? Новотний!
– Пробачте, – шепнув метранпаж, весь трусячись.
– Нащо ви дали це до друку? Ви теж “думали” ?
– Ні, перепрошую, – запротестував метранпаж. – Я, прошу вашої превелебності, мушу складати, що мені дадуть.
– Ви мусите робити лише те, що хочу я! – рішуче заявив єпископ Лінда. – Йоште, сядь і читай, що ти вранці наляпав! Читай, кажу!
– “Вже давно, – почав патер Йошт тремтячим голосом читати свою власну ранкову передовицю. – Вже давно... нашу громадськість турбує... Підле шахрайство...”
– Що?
– Підле шахрайство. Ваша превелебність! – заскиглив патер Йошт. – Я думав... я... я тепер бачу...
– Що?
– Що це надміру сильний вираз – “підле шахрайство”.
– Ще б пак! Ну, читай далі.
– “...підле шахрайство з так званим Абсолютом... яким масони, євреї та інші прогресисти... баламутять світ. Науково доведено...”
– Ви подивіться на цього Йошта! – заволав єпископ Лінда. – Він щось науково довів! Читай далі!
– “...науково доведено, – мурмотів нещасний Йошт, – що так званий Абсолют... така сама безбожницька афера, як і... фокуси спіритів...”
– Стривай, – з раптовою лагідністю сказав вікарний єпископ. – Напиши таку передовицю: “Науково доведено... – написав? – ...доведено, що я, патер Йошт, йолоп, бовдур, недотепа...” – написав?
– Так, ваша преве... – шепотів приголомшений Йошт. – Диктуйте далі, ваша пре...
– Кинь це в кошик, сину мій, – сказав превелебний, – і слухай як слід своїми дурними вухами. Ти читав сьогоднішні газети?
– Читав, ваша...
– Щось не віриться. Сьогодні вранці, любий мій патере, вийшло насамперед “Послання” Моністичної спілки; там сказано, що Абсолют, – це та сама Монада, яку моністи завжди проголошували богом, і, таким чином, культ Абсолюту цілком відповідає моністичному вченню. Ти читав це?
– Читав.
– Далі в газеті є повідомлення, що масонські ложі рекомендують своїм членам культивувати Абсолют. Читав?
– Читав.
– Далі – що на Синодальному з’їзді лютеран супер-інтендант Маартенс прочитав п’ятигодинну лекцію, в якій доводив тотожність Абсолюту з явленим господом. Читав це?
– Читав.
– Далі декларація “Вільної мислі”, “Послання” Армії Спасіння, комюніке теософічного центру “Адьяр”[32], відкритий лист, адресований Абсолютові й підписаний Товариством взаємодопомоги наймитів, заява Спілки власників каруселей, підписана її головою Я. Біндером, далі “Голос Консганцької спілки”, спеціальні випуски “Голосу з того світу”, “Анабаптиста”[33] і “Абстинента”. Любий мій, ти читав усе це?
– Читав.
– От бач, любий сину, там усюди гучно рекламують Абсолют на свою користь, роблять йому аванси, всякі завидні пропозиції, обирають його почесним членом, меценатом, покровителем, богом і бозна-ким ще, а в нас тим часом якийсь навіжений патер Йошт, даруйте, якийсь нікчемний Йоштик репетує, що це підле шахрайство та науково доведена афера! Матінко пресвята, ну, ти ж і поміг нам!
30
Ваалові ідоли –
32
Теософія –
33
Анабаптисти (перехрещенці) –