Раптом усі дипломати обступили пана Дюдьє, що говорив:
– Так, панове, c’est ça[51]. Ми не можемо зоставатись байдужими до нього. Або визнати його, або відкинути. Ми, французи, воліли б друге.
– Бо він у вас діє як антимілітарист, – не без зловтіхи докинув князь Трівеліно.
– Ні, панове, – вигукнув Дюдьє. – На це не розраховуйте. Французької армії воно не зачепило. Як антимілітарист... пхе! Скільки в нас уже було тих антимілітаристів! Панове, ви стережіться його: він – демагог, комуніст, un bigote[52] і ще бозна-що – але завжди радикал. Oui, c’est un rabouliste, c’est ça[53]. Він підхоплює найнесамовитіші демагогічні гасла. Він тягне руку за юрбою. У вас, ваша ясновельможність, – раптом обернувся він до князя Трівеліно, – він удає з себе націоналіста й упивається мареннями про Римську імперію, але стережіться, ясновельможносте, так він поводиться в містах, а на селі злигався з сутанниками й творить чудеса на славу діви Марії. Одною рукою працює на Ватікан, а другою на Квірінал[54]. Або в цьому є якісь таємні наміри, або... я не знаю що. Панове, ми можемо тут признатись відверто: усі ми маємо з ним свій клопіт.
– У нас, – замислено озвався Горейшіо Бамм, спираючись на більярдний кий, – він цікавиться і спортом. A big sportsman, indeed[55]. Він сприяє всіляким іграм. Досяг казкових рекордів у спорті й у сектах. Він соціаліст. Він проти сухого закону. Перетворює воду в drinks[56]. Недавно на банкеті в Білому домі всі... м-м... страшенно набрались: розумієте, пили саму воду, але він їм ту воду в шлунках перетворив у drinks.
– Це дивно, – сказав сер О’Паттерні, – у нас він схожий скоріше на консерватора. Поводиться як всемогутній clergyman[57]. Meetings[58], процесії, проповіді на вулицях and such things[59]. Я гадаю, що він проти нас, лібералів.
Тоді з усмішкою втрутився барон Янато:
– У нас він як удома. Дуже, дуже славний бог. Дуже пристосувався. Дуже великий японець.
– Який там японець! – прохрипів генерал Бухтін. – Що це ви балакаєте, батюшка! Він росіянин, кондовий русак, слов’янин. Широка російська душа, ваше превосходительство! Він за нас, мужиків. Наш архімандрит улаштував для нього хресний хід, десять тисяч свічок, а люду, господа, як маку. З’їхалися православні душі з усієї матушки Русі. І чудеса в нас творить, отець наш, – додав генерал, хрестячись і кланяючись у пояс.
Підійшов німецький рейхсканцлер, хвилинку слухав мовчки, а тоді сказав:
– Так, він уміє догодити народові. Всюди пристосовується до національного характеру. Як на свій вік, він... м-м... напрочуд гнучкий. Ми це спостерігаємо на своїх сусідах. У Чехії, наприклад, він поводиться як страшенний індивідуаліст. Там у кожного власний Абсолют на свій копил. А в нас Абсолют державний. У нас Абсолют зразу дозрів до усвідомлення високих державних інтересів. У Польщі він діє мов якийсь алкоголь; а в нас – як... як... höhere Verordnung, verstehen[60]?
– І в ваших католицьких землях? – з усмішкою спитав князь Трівеліно.
– Ну, місцеві відмінності є, – визнав доктор Вурм. – Але не надавайте цьому ваги, панове. В Німеччині ще ніколи не було такої єдності, як тепер. Але я хочу подякувати вам, князю, за ті католицькі карбюратори, що ви завозите до нас контрабандою. Вони, на щастя, погані, як усі італійські вироби.
– Тихо, тихо, панове, – втрутився сер О’Паттерні. – В релігійних питаннях слід дотримуватись нейтралітету. Щодо мене, то я ловлю лососів на подвійну вудку. Недавно мені попався отакенний, бачите? Чотирнадцять фунтів.
– А папський нунцій? – тихо спитав доктор Вурм. – Святий престол хоче, щоб ми зберегли спокій за всяку ціну. Хоче, щоб містицизм був офіційно заборонений, як порушення громадського порядку. В Англії це річ неможлива, а взагалі... Чотирнадцять фунтів, хоч вірте, хоч ні. Heaven[61], трохи мене в воду не затяг! Барон Янато усміхнувся ще чемніше:
– Але ми не хочемо нейтралітету. Він – великий японець. Весь світ може прийняти японську віру. Ми теж хочемо нарешті посилати місіонерів і навчати людей своєї віри.
– Пане бароне, – сказав сер О’Паттерні, – ви ж знаєте, що чудові взаємини між нашими державами...
– Англія може прийняти японську віру, – усміхнувся барон Янато, – і взаємини будуть ще кращі;..
54
Ватікан і Квірінал –