– На Вацлавській слухають проповідь, – півголосом сказав він. – Якийсь комуніст там закликає до добровільної бідності. Підбурює людей, щоб були як лілеї польові. Борода в нього отакенна, аж до пояса. Просто страхіття, скільки тепер розвелося бороданів. Кожен – наче апостол.
– Угу, – відповів старий пан Рейзек[62], щось шукаючи в матеріалах ЧТА.
– І чого ті бороди так ростуть? – дивувався пан Кевал. – Слухайте, Рейзек, я гадаю, що й на це впливає Абсолют. Їй-богу, Рейзек, я боюся, що й у мене така виросте. Уявіть собі – до пояса!
– Угу, – задумливо мовив Рейзек.
– Сьогодні на Гавлічковому майдані богослужіння “Вільної мислі”. А на Тиловому творить чудеса патер Новачек. Ось побачите, знов буча вийде. Учора цей Новачек зцілив паралізованого зроду. Потім була процесія, і той паралітик налупцював одного єврея. Зламав йому троє ребер, чи що. Бо той єврей був сіоніст.
– Угу, – зауважив пан Рейзек, викреслюючи щось.
– Сьогодні напевне буде велика буча, – провадив Циріл Кевал. – Прогресисти влаштовують мітинг на Старомеському майдані. Знов витягли на світ божий гасло “Далі від Риму!” А патер Новачек організує “маккавеїстів”[63] – розумієте, таку озброєну католицьку гвардію. Ось побачите, яка комедія буде! Архієпископ заборонив Новачекові робити чудеса, але той попик немов з цепу зірвався: вже й мертвих воскрешає.
– Угу, – зауважив пан Рейзек, викреслюючи далі.
– Мені мама писали, – притишеним голосом оповідав Циріл Кевал, – що в нас, у Моравії цебто, в Густопечі та в околиці, страшенно озлилися на чехів. Що вони, мовляв, безбожники, гельветські барани, ідоловірці, що вони нових богів собі придумали і ще бозна-що. Лісничого застрелили, бо він був родом з Чехії. Я вам кажу, Рейзек, усюди аж клекоче.
– Угу, – погодився Рейзек.
– їв синагозі теж побилися, – додав пан Кевал. – Сіоністи дали добрячого чосу тим, що вірять у Ваала. Було й троє вбитих! А ви знаєте, що сьогодні в празькому гарнізоні оголошено бойову готовність? Але тим часом вршовицькі казарми послали ультиматум до чернинських казарм, щоб там визнали вршовицькі догмати про три ступені спасіння. А як вони не погодяться, хай виходять битися на Сандберк. І дейвицькі артилеристи пішли роззброювати чернинські казарми. Там забарикадувалися, солдати виставили у вікна кулемети й оголосили війну. Їх облягає сьомий драгунський, охорона Граду і чотири легкі батареї. Кажуть, що, як мине шість годин, відкриють вогонь. Рейзек, як весело тепер жити на світі!
– Угу, – сказав пан Рейзек.
– Нуг а в університеті, – потиху провадив пан Кевал, – сьогодні природознавчий факультет побився з історичним. Бачте, природознавці заперечують явлення, вони ніби пантеїсти. Заводії там професори, сам декан Радл[64] ніс прапор. Історики захопили університетську бібліотеку в Клементінумі й боронилися відчайдушно – найбільше книжками. Декана Радла влучили в голову Веленовським[65], і він віддав богу душу. Очевидно, струс мозку. А ректора Арне Новака[66] тяжко поранено якимсь томом “Винаходів і поступу”. Під кінець історики засипали нападників “Збіркою творів” Яна Врби[67]. Тепер там працюють сапери, вже відкопали сім трупів, у тому числі трьох доцентів. Я гадаю, що засипаних не більш як тридцять душ.
– Угу, – озвався пан Рейзек.
– А “Спарта”, – торохтів Кевал у тихому натхненні, – а “Спарта” оголосила єдиним богом давньогрецького Зевса, тоді як “Славія” стоїть за Сватовіта. В неділю на Летні буде матч між обома богами. Обидва клуби озброяться, крім бутсів, ще й ручними гранатами. “Славія”, кажуть, має кулемети, а “Спарта” – одну стодвадцятиміліметрову гармату. За квитками люди просто б’ються, вболівальники обох клубів озброюються. Ото буде веремія, Рейзек! Я гадаю, що виграє Зевс.
– Угу, – сказав Рейзек, – але, може, ви б переглянули листи?
– Ну, гаразд, – зласкавився Циріл Кевал. – Ви знаєте, до бога теж можна звикнути. А що нового в ЧТА?
– Нічого надзвичайного, – буркнув пан Рейзек. – Криваві демонстрації в Римі. В Ольстері теж колотнеча – самі знаєте, ірландські католики. Сент-Кілда все спростовує. В Польщі погроми. У Франції релігійний розкол, там знову з’явились вальденси, а в Мюнстері – анабаптисти. В Болоньї обрали антипапу – якогось патера Мартіна з “босоногих братів”. І таке інше. Місцевого нічого. То ви переглянете кореспонденцію, га?
64
Радл Емануел (1873-1942) – професор Карлового університету, філософ-ідеаліст, підпорядковував філософію релігії.
65
Веленовський Йозеф (1858-1949) –
66
Арне Новак (1880-1939) –