Крізь жалюзі пробиваються ранкові промені Мійтри. Дівчина обережно звільняє своє стегно від руки сплячої Ясмін і повертається на правий бік.
Четвертого марція відроджений космодром Телон прийняв перший орбітальний «човник». Чорний і барилистий, він раптово випірнув зі скупчення низьких сіро-бузкових хмар, похитав куцими крилами, ніби приміряючись до запропонованої поверхні, випустив шасі й важко торкнувся синьо-білої посадкової смуги. Здалеку він був подібним на жирну муху, що біжить гладенькою поверхнею стола. Вишикувані на транспортній платформі команди допоміжних частин Одинадцятого флоту спостерігали, як «човник» наближається до арок вантажних кранів, як розвертається і гальмує, напинаючи тартанові стрічки механічних уловлювачів.
Нарешті «човник» завмер під крайньою з арок. Величезний, здатний доправити на орбіту сотні тонн вантажу, він тепер зовсім не надавався до порівняння з мухою. Командувач флоту, що прибув на свято урочистого відкриття Телону, піднявся з усім своїм почтом на крило «човника», ще тепле від стратосферної плазми, і звернувся до тих, хто у найкоротший строк відновив космічну гавань.
Його напутнє слово було коротким, як і личить справжній військовій промові. Він, від імені імператора Еарлана Третього та уряду Зоряної Імперії, подякував допоміжним частинам за добре виконану роботу й повідомив, що всі офіцери, бійці і курсанти, незалежно від їхніх посад і звань, отримають грошове заохочення. Після того як командуючий зійшов з крила і прокрокував повз шеренги бійців, старші офіцери команд оголосили списки нагороджених. Серед них були й прізвища бійців «восьмої монтажної». Флаг-марінер Ясмін Бехеште отримала чергове звання майстер-марінера і почесну відзнаку авреліанського уряду, Йуна підвищили до скуадрон-асистента, а інженер-курсанта Пелу Махоніко нагородили нагрудним знаком «оператор-монтажник першої категорії» та додатковою премією у сто імперських фунтів.
Отримуючи від адмірала сріблястий значок та преміальний талон, Пела перехопила погляд Оси, яка цього дня залишилась без персональної нагороди. В цьому погляді сріблилась чистісінька ненависть.
Коли курсанти сідали в автобуси, Оса опинилась поряд із Пелою.
— Бачу, що твоя тіронійка вміє дякувати, — просичала білявка. — Але запам’ятай, Пем, такими ляльками, як ти, недовго граються, а потім їх викидають на смітник.
— Про смітники тобі видніше, — кинула через плече Пела й застрибнула до автобуса. Оса лишалась у минулому. На Пелу Махоніко чекало нове життя, запорука якого сяяла над кишенькою її комбінезону. Ясмін ще до урочистостей устигла повідомити їй, що командувач видав наказ, згідно з яким усіх тих курсантів, котрі отримали кваліфікаційний рівень оператора першої категорії, автоматично зараховували ординарними марінерами до штатного списку сорок шостого будівельного батальйону четвертої бригади допоміжних частин Одинадцятого флоту.
Витяг з історичного довідника для курсантів підготовчих курсів пілотських шкіл Зоряного Флоту
Одинадцятий флот став останнім великим з’єднанням Зоряного Флоту, яке було створене за особистим наказом Сіорана Великого. Видатний монарх також власноручно затвердив емблему нового імперського флоту — стилізоване зображення червоно-золотої комети, оточене одинадцятьма срібними чотирипроменевими зірками на чорному тлі. Основою нового флоту стала 5-а Окрема військово-дослідницька ескадра віце-адмірала Влада Урмінаса, яка проводила зондувальні та картографічні операції в напрямку Списа Арімана[24]. Завданням флоту Сіоран визначив підтримання та забезпечення колонізації перспективного Сектору Кита. Базовою планетою колонізації монарх призначив Піфію.
Першим командувачем новоствореного Одинадцятого флоту став третій син Сіорана принц Арвас Еарлан, оточення якого становили командири розвідувальних та дослідницьких ескадр, герої підкорення далеких планет Поясу Гулда. Ці молоді та амбітні адмірали, серед яких було багато представників аристократичних родин Землі, Аврелії і Альфи Альфи, перебували у конфлікті з ультраконсервативними жрицями Планети Жінок, котрі послідовно, протягом усіх століть Ери Відновлення, виступали проти нестримного розширення ареалу галактичної колонізації. У династійних суперечках середини третього століття ЕВ жриці завжди ставали на бік найстаршого сина Сіорана Великого, його законного спадкоємця — кронпринца Мартіна, який був одружений на високородній піфійці Ласармі (доньці верховної жриці Кармавадіти і матері майбутнього імператора Сіорана II).
24
Спис Арімана — скупчення пилових і газових хмар у районі утворення молодих зірок у сузір’ї Оріона.