— Орбана Анс. До ваших послуг, сір, — краєм ока вона побачила, що обидві жінки, які її допитували, залишають кімнату «Н».
— Я на це сподіваюсь, — посмішка Берістера здавалась ширшою за його обличчя.
«Гм! — посміхнулась до себе Оса. — Цей котяра стопудово бачив мене у мережі. Перший день у столиці, й ось вона — козирна перемога. Класно бути зіркою!»
26
Публічний інформаційний центр,
місто Астер, планета Аврелія (6КА81:4),
зоряна система Мійтри (HD168443).
30 пентарія 417 року Ери Відновлення.
Офіційного резидента планети Г'орми ніхто не запідозрив би у належності до раси ящерів. Він виглядав достоту як зрілий гуманоїд чоловічої статі середнього віку і середнього зросту. Вольове обличчя і виразні очі. Доглянуті руки з перснями. Дорогий консервативний костюм. Синя краватка з натурального шовку. На краватці сапфірова заколка з монограмою. Якби Марков не знав, що перед ним замаскований рептилоїд з клану Б’едор, котрому нещодавно виповнилось шість сотень стандартних років, він без великих вагань відніс би цього суб’єкта до типу Заможних, надкласу Бізнесменів, класу Корпоративних, підкласу Партнерів, загону Старших Партнерів і родини Директорів.
«Цікаво, а куди ж цей грьобаний ящер сховав свій хвіст?» — раптом подумалось поліцейському, хоча спеціалісти із Джи Тау інструктували його, що ґ’орміти вправні телепати і при розмові з ними необхідно контролювати свої думки.
— Його відрізали, — мовив резидент.
— …? — Марков ледь не викашляв на стіл щойно випиту каву.
— Мій хвіст, якщо вам це дійсно цікаво, зараз перебуває у місці, яке люди, радше за все, назвали б «хвостосховищем». Ті з нас, кому для виконання певної місії потрібно набути зовнішнього вигляду представників вашої раси, мусять пройти через трансформацію тіл. Коли моя місія буде виконана, мені повернуть попередню форму тіла включно із моїм рідним хвостом. До речі, я перебуваю у цій тілесній формі вже шостий рік за вашим літочисленням. Уже й не сумую за хвостом. Вже звик до всього людського. Майже до всього. Запах поту направду дратує. Тут ваш Гарісон мав рацію.
— Хто?
— Земний письменник-фантаст. Жив у двадцятому столітті від різдва вашого пророка Єшуа. Він передбачив, що першою галактичною расою, з якою люди змагатимуться за тривимірний простір, будуть розумні рептилоїди, яких дратуватиме запах людського поту. Фантастично точне передбачення. Але про те, що розумні рептилоїди зможуть іноді обходитись без хвостів, він не додумався… Я жартую.
— Якщо я… — почав був колишній намісник Сектору Кастора.
— Мене завжди дивувало, як швидко й безболісно люди набувають стану готовності до вибачень, — зупинив перепрошення Маркова рептилоїд. — У нашій культурі, якщо ви не знаєте, вибачення є надзвичайно рідкісною формою примирення. Якщо ґ’орміт утнув щось аж таке недостойне, що вимагає вибачень, то він радше добровільно припинить свою співприсутність із потоками сущого. Себто, використовуючи образ, притаманний вашій системі мислення, «покінчить життя самогубством»… А між тим, це ж дуже доречно, що я можу читати ваші думки. Я відразу відповім на ваші питання, не обтяжуючи вас необхідністю їх виголошувати.
— Щось у цьому є, — погодився Марков. Він твердо вирішив після закінчення розслідування присвятити кілька тижнів вивченню ґ’ормітської цивілізації. Істоти, яким смерть миліша за перепрошення, йому імпонували.
— Звісно, що є, — правив далі резидент. — Отже, почнемо, пане охоронець закону Третьої гуманоїдної раси[37]. Ви очолюєте дуже важливе розслідування. Ви шукаєте агентів тієї сили, якій ваші Знаючі дали умовну назву Зовнішніх, а ми — «власники древнього арсеналу». Й мене дивує, що ваш керівник Еарлан Теслен свідомо обмежує вас у баченні тих процесів, що відбуваються на заселених вашою расою планетах. Ви хочете запитати мене, що саме я маю на увазі. Я поясню. Ну, скажемо так, ви вже здогадались, що Одинадцятий флот не випадково перебазували ближче до Сельви. Але ви не знаєте того, що цей флот ваш імператор фактично віддав під командування одній дуже компетентній і високопоставленій Знаючій, ім’я якої, здається, Сакс.
— Сайкс, — виправив Марков.
— Так, Преподобна сестра Сайкс. Саме цій жінці Святі Матері Піфії доручили вести війну із власниками древнього арсеналу. Зрозуміло, що адмірал Кортней офіційно продовжує виконувати обов’язки командувача Одинадцятого флоту. Але це, як у вас кажуть, лише для збереження обличчя військовими. Кортней отримав секретний наказ імператора: дублювати від свого імені всі розпорядження Сайкс. Ви вже зрозуміли, що це означає. Так, ви праві. І у вашого імператора, і у нас є дані з надійних джерел, що першою ґирги атакуватимуть Сельву. До початку вторгнення, наскільки нам відомо, залишились лічені тижні. Флот під орудою Знаючих має оперативно здійснити евакуацію колоністів і вчених спочатку на високозахищені карантинні бази, які вже почали будувати в горах Аль-Крансу, а потім на транспортні кораблі, що до того часу перебуватимуть на орбіті планети. Ви хочете запитати, чому Зовнішні обрали своєю першою ціллю Сельву. Тут, на жаль, більше припущень, аніж достовірної інформації. Одне з таких припущень стосується чуток, що Сайкс знайшла на Сельві рідкісних древніх звірів, які здатні знищувати ґиргів. Ви здивовані? Вас і про це не інформували… Ну так я вам скажу. Знаючі не дарма так називаються. Вони на Піфії знайшли схованки зі знаннями Другої гуманоїдної раси. Розшифрували тексти, де йшлось про війни магонійців з ґиргами, та уважно їх вивчили. Як вам відомо, ґирги свого часу атакували Піфію, зруйнували там біосферу, але знищити Другу расу їм не вдалось. Частково так сталось завдяки звірям, яких ваші попередники привезли на Піфію з Сельви.
37
Першою гуманоїдною расою ґ’орміти, а за ними й Знаючі, вважали оріонітів (так звану «гуманоїдну расу А»), а другою — магонійців з Піфії («расу Б-1»), Земні генетичні нащадки магонійців («гуманоїдна раса Б-2») таким чином стала третьою за ґ’ормітським рахунком.