— Ні. Це не в наших традиціях. Той клан зв’язав долю своїх кладок із долею планети. Всі накопичені знання вони перед відходом передали для відкритого інформаційного обміну між кланами Порми. Порядний і щедрий вчинок.
— Отже, адельми прийшли ззовні? З’явились із того довбаного «зсуву вимірності»? Із тої червоточини? — Маркову здалось, що він ухопив за хвіст те, заради чого напросився на зустріч із резидентом Порми.
— Ми так не вважаємо, — похитав головою замаскований ящер, без зусиль розкодувавши причину напруження слідчого. — Радше це була еволюція місцевих форм життя, які навчились — або ж яких навчили — використовувати для своїх біологічних потреб ті необмежені та різноманітні за своїми фізичними характеристиками енергетичні потоки, які виходять з Екуур. Взагалі, наскільки мені відомо, матеріальні об’єкти або істоти із природного, не модифікованого навмисно Екуур, з’явитись взагалі не можуть. Звідти виходять лише турбанси[38] — еманації, джети, потоки енергій.
— Ці турбанси тепер використовують агенти Зовні… власників древнього арсеналу.
— У який спосіб? — Маркову здалось, що зацікавлення ґ’орміта є щирим.
— Вони формують з тієї енергії особливі плазмоїди. Стабілізовані згущення холодної плазми, в основі яких — фізика полоїдальних струмів.
— Це висновок ваших техніків?
— Так. Вони зробили такий висновок, вивчаючи так зване «вогненне посвячення», через яке проходять усі агенти власників древнього арсеналу.
— Ми чули про «цілованих вогнем». Я би просив вас передати імператорові моє прохання надати нам детальну інформацію про фізичну складову цього ритуалу. Наші фізики спробують виявити технологічні принципи створення плазмоїдів. Результати ми вам повідомимо.
— Я доповім імператорові вже сьогодні. Але де зв’язок між власниками древнього арсеналу та авреліанською червоточиною?
— Можливо, вони знають про Екуур більше за наші раси і вміють маніпулювати його енергіями… Так, думаю, що ваші техніки мають рацію. Власники древнього арсеналу використовують турбанси, що линуть із кратера Мефістофель. Це кепська новина. Доступ до таких енергетичних ресурсів відкриває можливість необмеженого пересування у тих міжвимірних локаціях, які у вас так поетично називають Темними Шляхами. Технології використання «червоточин» для оволодіння простором були відомі древнім. Колись пануюча галактична раса, ті, кого ви називаєте Великими Повзучими Отцями, побудували свої перші гіпепросторові портали саме в таких от Екуур.
— І де ж тепер ці портали?
— Ті перші, експериментальні? — перепитав резидент з інтонацією, яка здалась Маркову дивною. — Їх давно вже знищили «чорні діри», які поприповзали до старих Екуур.
— А пізніші?
— Регулярні портали Отців знищила таємнича могутня раса. Великі мандрівники, які досягли віддалених галактик. Великі майстри біологічної зброї. Ті, хто поселив зародок найпершої матки у найперше гніздо ґиргів.
— А за що вони так ненавиділи Великих Отців?
— За те саме, що й нас із вами.
— …?
— За те, що в наш із вами спосіб буття входить невідчужуваний від нашого мислення «принцип влади» і за те, що ми більше за всі інші форми свободи прагнемо безсмертя.
— Безсмертя — це форма свободи?
— Одна, я би так сказав, із найсумнівніших форм свободи. А сумнівною вона є тому, що заперечує більш зрозумілу форму свободи — смерть.
— Це філософський парадокс?
— Чому ж парадокс? Смерть звільняє нас від того страшного типу відповідальності, який проектується на вічність. Уявіть собі, що ви безсмертний і несете на собі тягар відповідальності за всі епохи, через які живете. Що вам необхідно або постійно вдосконалювати вашу особистість, відповідно до вимог нових епох, або ж, навпаки, підлаштовувати епохи під власну обмеженість. Відповідно, з цього ми можемо зробити висновок, що смерть є природним благом для тих істот, які мислять свій розвиток через принцип владної відповідальності за Суще. Через поняття вибору поміж добром і злом.
— Отже, якщо ми станемо безсмертними, ми перетворимось на щось небезпечне?
— Саме так. Великі Отці пояснили нам, що Знищувачі Шляхів вважають раси, до природного єства та, відповідно, до аксіальної матриці[39] яких закладена воля до влади, дуже небезпечними расами. Вважають нас потенційними носіями небезпеки, а отже — злом. Знищувачі переконані, що наша Галактика є чимось на кшталт зараженого злом зоряного острова. Є припущення, що напади ґиргів спочатку на Розплідник, а потім на планети гуманоїдних рас є такими собі «санітарними заходами».
39
Аксіальна матриця (від грецького ахіо — «цінність» і латинського axis — «вісь») — опорна модальність людської свідомості, «корінна область» формування цінностей, джерело загальноприйнятих норм і понять.