Панель згасла.
— Вітаю вас, пане міністре, — сказав Марков. — Пихаті авреліанські лорди щойно визнали вас за свого. Іноді корисно мати дружиною баронесу.
7
Коледж імені Цао Цинлю,
місто Астер, планета Аврелія (6КА81:4),
зоряна система Мійтри (HD168443).
2 юна 417 року Ери Відновлення.
Тривожні чутки, що розповзались Астером, не минали коледжу. Майбутні стюарди після лекції з космоаналізу підійшли до Найги Палангус, яка ніколи не відмовлялась від неофіційного спілкування з курсантами.
— Ви вже чули, мем, що люди тікають із північних поселень? — звернулась до викладачки Летиція. Родичі її матері жили на півночі.
— Інформація блокується урядом, — докинув Оскар. Його сестра працювала на транспортному терміналі, розташованому лише за кількасот кілометрів від аномальної зони.
— Я чула, — кивнула Найга. — З півночі, з цирку Мефістофель, на нас суне орда адельм, ківсяків і ларв[50]. Мені казали, що тих тварюк там сотні тисяч.
— Сотні тисяч! — вжахнулась Летіція. — Шамай![51] Я пам’ятаю, мем, як минулого літа на поселення напали десять адельм. То ми тоді ледве відбились. Вони повбивали купу народу.
— Якщо уряд не мобілізує усіх колоністів, тварюки зметуть людей із поверхні планети, — сказала Найга. — А Імперія нас зрадила. Саме тепер, коли нам потрібна допомога, вони перебазували Одинадцятий флот до якоїсь сельвійської цупи. Ми це запам’ятаємо.
— Нам казали, мем, що ківсяк убив вашу матір, — Летиція приклала долоню правої руки до грудей на знак співчуття. — Ваша родина, мем, століттями боролась із хижими ксеноморфами. Що ви нам порадите? Може, нам вступити до загону самооборони? Кажуть, що у передмістях формують такі загони…
— Якщо там даватимуть зброю, то можна й вступити, — сказала Найга, а про себе подумала: «Зброя нашим тепер прислужилась би. Спочатку відіб’ємося від адельм, а потім спробуємо взятись за Ашелін та решту піфійських відьом».
Оса крізь прозору перегородку бачила, як до Найги підійшли курсанти. Й серед них Оскар Дерек. Цей високий хлопець із зовнішністю рекламного принца все більше подобався Осі. Якби у школі їй сказали, що колись вона буде ревнувати до всіх жінок якогось товстолапого авреліанця, Оса послала б такого пророка пасти адельм. Проте це сталось і, що найгірше, виявилось вищим за її волю. Між нею та її новим коханням постало аж три проблеми. Перша полягала у тому, що в Оскара була дівчина. Летиція Вагар. Тепер ця жагуча брюнетка стояла поряд із ним і дивилась на Найгу з тим виразом на обличчі, котрий, якщо вірити історично-пригодницьким серіалам, виникав у печерного дикуна при спогляданні племінного тотема. Найгу Оса вважала за проблему номер два. Вона підозрювала, що Оскар таємно закоханий у викладачку. Й, нарешті, третьою проблемою було те, що компанія Оскара і Летиції демонстративно ігнорувала курсантку Орбану Анс. В останньої не було ані найменшого сумніву, що вони з презирством ставляться до її провінційної вимови та фатального невміння підтримувати світську бесіду.
Первісний план завоювання Оскара, розроблений Осою, передбачав дискредитацію Летиції, яку колишня подружка Пели Махоніко вирішила будь-що спокусити. Але тепер, дивлячись на розмову курсантів із Палангус, Оса вирішила, що стартовою жертвою на її шляху до кохання з рекламним принцом має стати чорношкіра аристократка, яку так обожнювали всі приятелі й приятельки Оскара.
Того ж вечора Оса зустрілась із Харбелом Берістером. Роман новоспеченої курсантки зі знавцем корпоративного етикету почався два тижні тому, наступного дня після їхньої зустрічі у кімнаті «Н». Берістер не вразив її у ліжку і мав бридкі звички на штиб колупання в носі. Він був скупим і дарував Осі образливо дешеві прикраси. Але вона цінила його за вміння розв’язувати дрібні адміністративні питання та дивовижну поінформованість про викладачів, курсантів і все, що відбувалось у коледжі. У першу ж їхню ніч вона дізналась про те, що ректору подобаються хлопці, що завідувач відділення ксенобіології вживає наркотичні речовини, які власноруч синтезує з виділень представників тубільної фауни, що деякі з вродливих курсанток і курсантів перебувають на персональному утриманні великих босів з «Елмар Астролайнік», й, нарешті, що при підписанні генеральних контрактів випускників змушують відмовлятись від половини заробітку на знак «солідарності» з перспективними програмами розвитку корпорації.