Учень
Оце воно! Тут видно, що і де.
Учень
Немов крізь сон я слухаю все те.
За мудрі ради вам подяка щира;
Коли ж іще мене ви повчите?
Мефістофель
Я помогти готовий завше.
Учень
Я не піду од вас, не взявши
Хоч пари писаних рядків:
В альбом що-небудь я б просив.
Мефістофель
Гаразд!
(Пише й дає).
Учень
(читає)
Eritis sicut Deus, scientes bonum et malum.[30]
(З пошаною закриває альбома, вклоняється й виходить).
Мефістофель
Слухай цих слів та змії, тітки моєї, поради —
Будеш своїй богорівності
сам незабаром нерадий!
Фауст
(увіходить)
Куди ж ми підемо?
Мефістофель
Побудемо, де слід:
Оглянем перш малий, за ним великий світ.
Побачиш, буде до любові
Тобі цей курс наук чудовий.
Фауст
Задовга в мене борода,
І пустувать мені шкода.
Боюсь, що зробим кепську спробу,
Цей світ — не на мою подобу;
На людях нічусь я, малюсь,
Завжди соромлюсь і гублюсь.
Мефістофель
Нічого, друже мій, усе це згодом дасться,
У себе тільки вір, і ти доб'єшся щастя.
Фауст
А як же з дому нам піти?
Де тії коні, повіз, челядь?
Мефістофель
Та наші так: плаща лише простелять —
І пошуміли у світи!
У смілий цей політ з собою
Речей багато не бери;
Ми миттю злинем догори,
Ось тільки я дмухну югою —
Легенько скрізь летітиметься нам!
Поздоровляю вас з новим життям!
Авербахів склеп у Лейпцигу
Веселе товариство розважається.
Фрош
Ніхто не п'є, не веселиться.
Я покажу вам кислі лиця!
Завжди, бувало, горите,
А це, як мокрі, сидите!
Брандер
Себе вини! Бо й ти хороший теж:
Ні свинства, ні дурниці не сплетеш.
Фрош
(виливає йому на голову склянку вина)
На й те, і те!
Брандер
З свиней свиня!
Фрош
А ти не в'язни, як пеня!
Зібель
За двері геть! Не треба чвар!
Усяк лиш пий і пісню шквар:
Гей, гей-а-гей!
Альтмаєр
Ой пробі! Вати, вати!
Оглухну я, як будуть так співати.
Зібель
Як од склепінь луна іде,
То, значить, добре бас гуде.
вернуться
29
вернуться
30