Выбрать главу

Д р у г и й   г у р т

Та ні, ми йдем в Стрілецький дім.

П е р ш і

А ми до млину водяного.

О д и н   п і д м а й с т е р

Я раджу вам до Доброї Води.

Д р у г и й

Коли ж негарна там дорога!

Д р у г и й   г у р т

А ти?

Т р е т і й

Куди вони, і я туди.

Ч е т в е р т и й

Ходім у слободу, там гулянки на диво, Дівчата гарні, і незгірше пиво, І хлопці б'ючі, хоч куди.

П' я т и й

Диви, яка палка натура! Чи втретє засвербіла шкура? Ти не заманиш більш мене туди.

Н а й м и ч к а

Ні, ні, пусти, я маю бути в місті.

Д р у г а

Та він десь тут, ходім до тих осокорин.

П е р ш а

Мені нема з того корúсті, Бо ж горнеться до тебе він, З тобою тільки і танцює… Мене те щастя не хвилює!

Д р у г а

Та він там буде не один, Казав, що прийде і блондин.

Ш к о л я р[17]

Глянь, пане-брате! Ну й дівульки! Гайда слідом, підчепим хто яку. Хмільного пива дзбан, кріпкий тютюн до люльки Та дівка при бокý — оце нам до смаку.

Д і в ч и н а - г о р о д я н к а

Нівроку, хлопці дженджуристі, Та легковажні, просто жах: Де б погулять в пристойнім товаристві — Так ні, побігли по дівкáх.

Д р у г и й   ш к о л я р

(до першого)

Стривай, ще дві ідуть за нами, Дівчата ладні, чепурні; Одна — моя сусідка саме, І страх до любості мені. Дивись, як ніжками дрібочуть, Напевно, нас догнати хочуть.

П е р ш и й

Ні, пане-брате! Щó нам чепурні! Біжім, не даймо зникнуть дичині. Ті рученьки, що в будень працю люблять, В недільний день найкраще приголублять.

М і щ а н и н

Ні, новий бургомістр не радує мене, Як на посаду став, так зразу кирпу гне! А місту з нього мало послуг, — Що день, то гірше справи йдуть, Що час, то збільшується послух, Що раз, то більше з нас деруть.

С т а р е ц ь - л і р н и к

(співає)

Пани кохані, любі пáні, Мої рум'яні, пишно вбрані! Учуйте голос слізний мій, Запоможіть в нужді гіркій! Нехай недарма буду грати! Блаженний той, хто може дати… Хай ради празника і ми Повеселимся між людьми.

Д р у г и й   м і щ а н и н

Люблю я над усе в неділю а чи в свято Послухати про війни та бої; В Туреччині, — десь є такі краї, — Народи ріжуться завзято. Стоїш собі із кухлем край вікна, А по ріці човни проходять рівномірно; Так весело святковий день мина, І йдеш додому тихо й мирно.

Т р е т і й   м і щ а н и н

Еге ж, сусіде, й я за те, Хай б'ються там собі на лихо, Хай світ перевертом іде, Аби у нас було все тихо.

С т а р а   б а б а

(до дівчат-городянок)

Дівчатонька! Ой любий маків цвіт! У вас не закохатись годі! Бабуся стане вам в пригоді — Чи ворожить, чи вилити пристріт.
вернуться

17

Школяр — тут у значенні студент.