Після вечірнього чергування пілот не міг заснути. Він подумки вертався до наради, з якої не виніс для себе нічого, крім посиленої відрази до GODa. Цей найвищий електронний розум, може, й володів прекрасною логікою, проте ефекти її були вкрай фарисейські. Унаслідок допущених помилок вони відхилилися від програми, але в цьому не завинили ні командир, ні GOD, що він зумів дуже швидко довести. Парадокси Ерроу, багатий лихими наслідками камуфляж — через надмірну підозріливість квінтян, викликану «саботажницькою» гіпотезою походження віроїдів, тепер це блискуче довів GOD... А хто весь час прислужувався своїми порадами командирові?
Прив’язаний до ліжка, бо на кораблі панував стан невагомості, Темпе зрештою так розлютився, що про сон не могло бути й мови. Тоді він увімкнув над узголів’ям індивідуальну лампу, витягнув з-під ліжка «Програму корабля „Гермес“» і заходився читати. Спершу переглянув загальні постулати, які стосувалися Квінти. Книжку цю видрукував комп’ютер перед самісіньким стартом з «Евридіки» на основі зібраних та опрацьованих астрофізичних спостережень: квінтяни володіють енергією приблизно 1039 ерґів. Отже, їхня цивілізація перебуває на досидеральному рівні. Головні джерела енергії — очевидно, термоядерні реакції зоряного типу, але силові установки НЕ виведено у космічний простір. Імовірно, їхня енергетика після вичерпання викопних видів палива пройшла, як і земна, період використання уранідів, подальша експлуатація яких після освоєння циклу Бете[77] виявилася нерентабельною. Здається малоймовірним, щоби планета впродовж останніх ста років зазнала війн із застосуванням ядерної зброї. Холодна екваторіальна пляма не могла бути наслідком такої війни. Постатомна ядерна зима огорнула би практично всю планету, оскільки підняті у стратосферу маси пилу збільшують альбедо всієї кулі. Причини припинення будівництва льодового кільця з океанічних вод невідомі. Темпе пропустив під пальцями сторінки, заповнені діаграмами і таблицями, аж поки знайшов розділ «Рівень цивілізації. Гіпотези».
«1. Квінту роздирають внутрішні конфлікти, значною мірою спричинені технологічними факторами. На таку думку наводить наявність антагоністичних держав або інших агрегацій. Ера явних збройних інцидентів уже минула й до наслідку типу „переможці-переможені“ не призвела, а повільно перейшла у фазу таємного військового протистояння».
У цьому місці, вже на борту «Гермеса», було вклеєно вставку GODового авторства: «Один із аргументів на користь криптовоєнного конфлікту — паразити двох супутників Місяця. При цій інтерпретації блоки супротивників співіснують у такому стані, який не є ні класичним миром, ані класичною війною в розумінні Клаузевіца[78]. Окрім боротьби на фронтах криптомахічного типу, вони обмінюються кліматичними ударами, взаємною каталітичною ерозією технопродукуючих потенціалів. Це могло зірвати творення льодового кільця, оскільки тут потрібне було загальне співробітництво».
Наступний висновок походив знову з «Евридіки»: «Якщо існують такі антагоністичні групи й вони змагаються між собою некласичним способом, то контакт із будь-яким космічним пришельцем може бути значно утруднений. Апріорі здобуття космічного союзника — малоймовірний шанс для кожної зі сторін, якщо їх тільки дві. Бо інопланетяни не матимуть жодної вигоди ставати в конфлікті на той чи той бік. Контакт може відразу ж виявитися капсулем, який тиха, постійно тліюча і вперта криптомахічна війна оберне на лобове зіткнення обох сторін та сил. Приклад: хай на планеті існують блоки А, Б і В, які воюють між собою. Якщо Б вступить у контакт із пришельцем, то це буде викликом для А і В, які відчують для себе велику небезпеку. Вони можуть або атакувати пришельця — щоби він не збільшив потенціалу Б, — або разом атакувати Б. Бо ситуація стане нестабільною, а в будь-якій нестабільності достатньо стороннього фактора з великим технічним потенціалом (таким потенціалом повинен володіти пришелець, якщо він зумів здійснити галактичний стрибок) — щоби справа дійшла до ескалації ворожих дій».
«2. Квінта — федерація або протекторат. На ній нема рівносильних антагоністів, оскільки одна великодержавна сторона підкорила всю планету. Таке підкорення — внаслідок чи то переможної війни, чи мирних дій — також не створює передумов для контакту з галактичним прибульцем. Не треба приписувати всепланетній державі ні демонічних, ані імперіалістичних намірів щодо інопланетян. У намірах змодельованої таким способом Квінти — не знищення прибульця, а розладнання його планів установити контакт — зокрема висадитися на планеті. Технологічні дари, яких можна сподіватися від прибульця, легко можуть виявитися дарами згубними. Спроби утримати прибульця в послуху, аби він не порушив пануючої соціополітичної рівноваги, можуть рикошетом ударити саме по цій рівновазі. Отож і в такій системі можливе небажання контакту. Це — спрямована в космос політика під назвою PERFIS (Perfect Isolation[79]), за аналогією до історичної британської splendid isolation[80]. Висота інформаційних бар’єрів контакту, який повинен подолати прибулець, неозначена».
«3. За твердженням Гольґера, Кроха та їхніх послідовників, об’єднана планета, на якій нема ні переможених, ані переможців, сильної влади й поневолених, теж може не прагнути контакту. Головні дилеми такої цивілізації, яка сходить з лінії Ортеґи-Нейссла поблизу верхньої зони вікна, змішуються на стику її культури і технології. Культура завжди відзначається регулятивним відставанням створюваних правових та звичаєво-етичних норм щодо технології в параболітичному прискоренні. Технологія уможливлює вже те, що забороняє культурна традиція.
Приклади: генетична інженерія, застосовувана до людиноподібних істот; регулювання статі; трансплантація мозку і т. д. Розглядуваний у цьому світлі контакт із прибульцями виявляє двоїстість. Планетарна сторона, відкидаючи контакт, необов’язково повинна цим самим приписувати пришельцям ворожі наміри. Побоювання суттєвіші. Уведення радикально нових технологій може дестабілізувати суспільні взаємини, наслідків не можна передбачити. Це не стосується ні радіо, ні всіх інших дистанційних контактів, оскільки приймачі сигналів можуть на власний розсуд використати одержану інформацію або знехтувати нею».
Темпе вже стомився, але сон ще не брав його. Він перегорнув кілька розділів і заходився читати останній — про здійснення процедури контакту. Проект SETI враховував усі описані вище труднощі порозуміння гостя з потенційним господарем. Отже, експедицію слід оснастити спеціальними засобами зв’язку, а також автоматами, які теж без попередніх переговорів повинні перед посадкою сповістити про мирний характер експедиції. Вступна процедура — різноваріантна. Першим попередженням про прибуття корабля із Землі буде посилання променів на зазначених у додатку діапазонах радіо-, теплових, світлових, ультрафіолетових хвиль, а також променів у корпускулярній смузі. Водночас за відсутності відповіді, а також при отриманні відповіді незрозумілої на всі континенти буде послано спускні апарати, чиї навідні сенсори націляться у значні скупчення забудов.
У книжці було теж багато малюнків, схем та описів. Кожен спускний апарат містив у собі передавально-приймальне устаткування, а також дані про Землю та її жителів. Якби й цей крок не викликав сподіваної реакції та не посприяв налагодженню зв’язку, мали здійснити посадку скинуті з борту важчі зонди, оснащені комп’ютерами, здатними давати пояснення, привчати до візуальних, тактильних, а також акустичних кодів. Ця процедура — неминуча, оскільки кожен наступний крок був продовженням попереднього. Перші спускні апарати містили індикаційні емітери одноразового використання, які могло задіяти тільки грубе пошкодження їхнього кожуха, спричинене не аварією чи жорсткою посадкою, а навмисним бездискурсивним демонтажем. Пілотові дуже подобався такий науковий спосіб визначення ситуації, коли якийсь троглодит почне розбивати кремінною сокирою транзисторного посланця людства; «бездискурсивний демонтаж» відбувається і тоді, подумав він, коли зацідити у когось так, що всі його зуби вилітають без зайвих слів. Індикатори, вирощені з монокристалів, відзначалися такою стійкістю, що могли послати сигнал, навіть якби спускний апарат було знищено за мить, наприклад, вибухівкою. Далі програма детально ознайомлювала з моделями цих посланців, описувала залпи, якими їх треба синхронно спрямовувати в обрані місця посадки, щоби жоден континент, жоден район не був поставлений у привілейоване становище або навпаки — обійдений увагою, і так далі.
77
Цикл Бете (також Вуглецево-азотний цикл або CNO-цикл) — ланцюжок термоядерних реакцій, внаслідок яких водень перетворюється на гелій та виділяється енергія. Запропонований 1938 р. німецьким фізиком-теоретиком Гансом Бете (Hans Bethe, 1906-2005) як джерело енергії звичайних зірок із температурою в центральній частині близько 20 млн К.
78
Йдеться про прусського генерала, військового реформатора і теоретика Карла фон Клаузевіца (Carlvon Clausewitz, 1780-1831), знаного завдяки незавершеній праці «Про війну» («Vom Kriege»), присвяченій питанням про стратегію, тактику та філософію війни. Одне із його найзнаменитіших визначень: «Війна є продовженням політики іншими засобами».