Ці події, що струснули країну, вочевидь пов’язані з висуванням ще однієї людини: у день, коли прем’єр-міністром Росії став Путін, Патрушев одержав посаду директора ФСБ. Знаючі люди стверджують, що Путін був приречений просувати Патрушева через наявність у Патрушева серйозного компромату на Путіна. 16 серпня 1999 року Микола Платонович Патрушев був призначений директором Федеральної служби безпеки Росії.
І почалося…
Розділ 5
Провал ФСБ в Рязані
Дуже важливо, коли відбувається злочин, затримувати співробітників саме по гарячих слідах.
Микола Патрушев. Про події в Рязані «Підсумки», 5 жовтня 1999 р.
У вересні 1999 року в Буйнакську, Москві і Волгодонську відбулися страхітливі терористичні акти. Почнемо з теракту, що міг виявитися найстрашнішим, але був відвернений. 22 вересня сталося незаплановане: в Рязані співробітники ФСБ були помічені при закладанні «цукрових» мішків з гексогеном в спальному мікрорайоні Дашково-Песочня.
О 21:15 водій футбольного клубу «Спартак» Олексій Картофєльніков — житель будинку № 14/16 по вулиці Новосьолов, однопід’їзного дванадцатиповерхового будинку, побудованого більш 20 років тому, зателефонував у Дашково-Песочнинське відділення Жовтневого РОВД (районне відділення внутрішніх справ) Рязані. Він повідомив, що 10 хвилин назад бачив біля під’їзду свого будинку, де на першому поверсі знаходиться цілодобова крамниця «День і ніч», «Жигулі» п’ятої чи сьомої моделі білого кольору з московськими номерами Т 534 ВТ 77 RUS. Машина в’їхала у двір і зупинилася. Чоловік і молода жінка вийшли із салону, спустилися в підвал і через якийсь час повернулися. Потім машина під’їхала впритул до підвальних дверей, і всі троє пасажирів почали перетаскувати всередину якісь мішки. Один з чоловіків був з вусами. Жінка була в тренувальному костюмі. Потім всі троє селі в машину і виїхали.
Відзначимо, що сам Картофєльніков діяв оперативно. Погано спрацювала міліція. «Ці білі «Жигулі-сімку» я побачив, коли йшов з гаража,— згадував Картофєльніков. — За професійною звичкою звернув увагу на номери. Бачу — на них номер регіону заклеєний папером, а на ньому — рязанська серія 62. Побіг додому, в міліцію дзвонити. Набрав 02, а там мені ліниво так відповідають: «Дзвони за таким-то телефоном». Дзвоню туди — зайнято. Хвилин десять номер набирав, поки додзвонився. За цей час терористи встигли мішки в підвал занести і детонатори поставити. […] Якби я відразу додзвонився до міліції, […] терористів затримали б прямо в машині».
Співробітники міліції під командою прапорщика міліції Андрія Чернишова, що приїхали о 21:58 за московським часом, знайшли в підвалі житлового 77-квартирного будинку три 50-кілограмових мішки з-під цукру. Чернишов, що першим увійшов до замінованого підвалу, згадує:
«Біля десятої надійшов сигнал від чергового: в будинку на вулиці Новосьолов, 14/16, бачили підозрілих людей, що виходили з підвалу. Біля будинку нас зустріла дівчина, яка розповіла про людину, що вийшла з підвалу й уїхала на машині з заклеєними номерами. Одного міліціонера я залишив біля під’їзду, а з іншим спустився в підвал. Підвал в цьому будинку глибокий і повністю залитий водою. Єдине сухе місце — маленький закуточок, такий кам’яний прикомірок. Посвітили ліхтариком — а там кілька мішків з-під цукру, складених штабелем. Верхній мішок надрізаний, і видніється якийсь електронний пристрій: дроти, обмотані ізолентою, годинник… Звичайно, з нами відразу шок невеликий був. Вибігли з підвалу, я залишився охороняти вхід, а хлопці пішли жителей евакуювати. Хвилин через п’ятнадцять підійшло підкріплення, приїхало начальство з УВС. Мішки з вибухівкою діставали співробітники МНС в присутності представників ФСБ. Звичайно, після того як наші техніки їх знешкодили. Ніхто не сумнівався, що ситуація була бойова».
Отже, один з мішків був надрізаний. Всередину вкладений годинниковий підривний пристрій кустарного виробництва. Він складався з трьох батарейок, електронного годинника і саморобного детонатора. Годинник був встановлений на 5.30 ранку четверга. Вибухотехніки інженерно-технологічного відділу міліції УВС Рязанської області під керівництвом начальника відділу старшого лейтенанта міліції Юрія Ткаченко за одинадцять хвилин знешкодили бомбу і відразу, приблизно об 11 вечора, зробили спробний підрив суміші. Він не викликав детонації чи то через малу кількість проби, чи то через те, що сапери взяли пробу речовини з верхніх шарів, тоді як основна концентрація гексогену могла знаходитися внизу мішка. Експрес-аналіз речовини, що знаходилася в мішках, зроблений за допомогою газового аналізатора, показав «пари вибухової речовини типу гексоген». Помилки бути не могло: прилади були сучасними і справними, а кваліфікація фахівців, що проводили дослідження, високою.