В показаннях «співробітника спеццентра» і Зайцева серйозна проблема виникає з нестиковкою часу. Терористів засікли в будинку в Рязані ввечері, на самому початку десятого. 180 км від Москви до Рязані ввечері в будній день терористи могли подолати найшвидше за три години. А ще їм потрібно було вибрати будинок у незнайомому місті, купити мішки з цукром, купити патрон у «Кольчузі», змайструвати муляжі. А ринок в Рязані закривається в будній день саме пізніше о п’ятій. А збройовий магазин «Кольчуга» закривається саме пізніше в шостій. Коли ж саме і як був куплений цукор? Коли був куплений у «Кольчузі» патрон? Коли виїхали терористи з Москви? Скільки вони їхали? В скількох прибули до Рязані?
Очевидно, що вся історія про вечірній виїзд співробітників «Вимпела» з Москви була вигадана від початку до кінця. Формально-юридичні докази цьому надав сам Зайцев. 28 вересня 1999 року в офісі коломенської охоронної фірми «Оскордъ» відбулася прес-конференція співробітників силових відомств, де представник Асоціації ветеранів групи «Альфа» Г. Н. Зайцев пояснив свою позицію у відношенні «інциденту» в Рязані: «Такого роду навчання мене вкрай обурюють. Не можна вправлятися на живих людях!» 7 жовтня репортаж про цю прес-конференцію опублікувала місцева коломенська газета «Ять». З цієї заяви обуреного Зайцева приходиться зробити висновок, що в рязанській витівці він не брав участь. Лише за чотири дні до президентських виборів, коли для організації перемоги Путіна були мобілізовані всі сили, Зайцева змусили виступити на прес-конференції і прийняти на себе і «вимпеловців» провину за рязанські «навчання». Ті, хто залучав Зайцева до пропагандистської акції, про його прес-конференцію в Коломні, звичайно, не знали.
Своїм лжесвідченням 22 березня 2000 року Зайцев продемонстрував головне: співробітники спецслужб можуть брехати, якщо цього вимагають інтереси органів державної безпеки і якщо отримано відповідний наказ.
В Росії половина злочинців «косить» під божевільних чи непрохідних дурнів. Так вірніше: дають менші терміни, а то і просто відпускають («що з дурня взяти»). Патрушев справедливо розсудив, що за тероризм проти власного народу можна одержати довічне ув’язнення, а за ідіотизм в Росії навіть з роботи не знімуть. (А хто, власне, міг звільнити Патрушева? Тільки Путін!) І дійсно, через рязанську витівку не був звільнений жоден співробітник ФСБ. Більше того, незабаром Патрушев одержав «Героя Росії», а недавно — ще і звання генерала армії!
Психологічний розрахунок Патрушева виявився правильним. Політичній еліті Росії комфортніше було вважати Патрушева не лиходієм, а ідіотом. «Мені уявляється, що це дивовижно, — прокоментував у прямому ефірі радіостанції «Ехо Москви» заяву Патрушева про «навчання» керівник депутатської групи «Російські регіони» Олег Морозов. — Я розумію, що спецслужби мають право на перевірку діяльності, але не стільки нашої власної, скільки своєї власної». Крім того, складно «представити себе на місці цих людей» (в Рязані), тому «не варто, не можна було платити таку ціну за перевірку» дій ФСБ і пильності громадян.
Морозов заявив, що дії ФСБ можна буде пробачити, якщо ФСБ гарантує, що теракти більше не повторяться. І це було головне в його промові. Росіян потрібно було рятувати від терору ФСБ. Тонкий дипломат Морозов запропонував терористу Патрушеву угоду: ми вас не караємо і закриваємо очі на вибухи, що вже відбулися в Росії, а ви припиняєте операції з підриву в Росії житлових будинків. Патрушев почув Морозова: вибухи припинилися. Патрушев залишився сидіти у своєму кріслі з клеймом «дурня». Однак питання про те, хто саме в цій ситуації виявився дурнем, можна вважати відкритим.
Правда, були люди, що дотримувалися думки, що Патрушев не ідіот, а божевільний. 25 вересня 1999 року «Новые известия» помістили статтю Сергія Агафонова, на яку Патрушев в ситуації, що склалася, навіть не образився: «Цікаво, наскільки чітко орієнтується сам глава ФСБ в тім, що відбувається в житті? Чи адекватно керівник спецслужби сприймає навколишню його дійсність? Чи не плутає кольори, чи впізнає рідних? Ці тривожні питання непокоять душу, оскільки розумно пояснити всеросійську педагогічну спецоперацию ФСБ на живих людях не представляється можливим». Агафонов припустив, що «генерал Патрушев серйозно хворий» і «його треба терміново лікувати, звільнивши від непосильних обов’язків».
У ФСБ, звичайно ж, не могло бути єдності щодо проведеної Патрушевым операції. Після провалу в Рязані навіть підлеглі готові були піддати керівництво критиці (а Патрушеву приходилося цю критику зносити). Так, начальник ЦОС УФСБ по Москві і Московській області Сергій Богданов назвав «навчання» в Рязані «грубою і непродуманою роботою» (раз спіймалися — груба робота). Начальник УФСБ по Ярославській області генералмайор А. А. Котельников на питання про «навчання» відповів: «У мене є своя точка зору щодо рязанських навчань, але коментувати дії своїх колег я б не хотів» (спробував би він їх прокоментувати!).