Рязанське відділення спеціалістов-вибухотехніків, яким керував Ткаченко, було унікальним не тільки для Рязані, але і для всіх прилеглих областей. У ньому трудилися тринадцять чоловік саперів-професіоналів, що мали великий досвід роботи, котрі неодноразово проходила курси підвищення кваліфікації в Москві на базі науково-технічного центру «Взрывиспытание» і раз у два роки здавали спеціальні іспити. Ткаченко стверджував, що техніка в його відділі була на світовому рівні. Використаний для аналізу знайденої речовини газовий аналізатор — прилад, що коштує близько 20 тисяч доларів, — був повністю справний (інакше і бути не могло, тому що життя сапера залежить від справності техніки). Відповідно до своїх технічних характеристик газовий аналізатор має високу надійність і точністю, тому результати аналізу, котрий показав наявність випарів гексогену у вмісті мішків, сумнівів викликати не повинні. Отже, до складу імітаційного заряду входило бойова, а не навчальна, вибухова речовина. Знешкоджений специалистами-вибухотехніками детонатор, за словами Ткаченко, також був виготовлений на професійному рівні і муляжем не був.
Теоретично помилка могла відбутися у випадку, якщо за технікою не було належного догляду і якщо газовий аналізатор «зберіг» сліди попереднього дослідження. Відповідаючи на задане з цього приводу питання, Ткаченко сказав наступне: «Технічне обслуговування газового аналізатора проводить тільки вузький фахівець і строго за графіком: є планові роботи, є профілактичні перевірки, оскільки в приладі існує джерело постійної радіації». «Сліди» залишитися не могли ще і тому, що в практиці будь-якої лабораторії визначення випарів гексогену досить рідкісний випадок. Пригадати, коли б довелося визначати приладом гексоген, Ткаченко і його співробітники не змогли.
20 березня мешканці будинку по вулиці Новосьолов зібралися для запису програми «Незалежне розслідування» у студії НТВ. Разом з ними на телебачення прибули представники ФСБ. В ефір програма вийшла 24-го. У публічному телерозслідуванні брали участь Олександр Зданович, перший заступник начальника Слідчого управління ФСБ Станіслав Воронов, Юрій Щекочіхин, Олег Калугін, Савостьянов, глава рязанського УФСБ Сергеєв, слідчі й експерти ФСБ, незалежні експерти, юристи, правозахисники і психологи.
Виступаючи без масок і без зброї, співробітники ФСБ очевидним образом програли битву з населенням. Експертиза над цукром, що проводився майже півроку, виглядала анекдотично. «Якщо ви стверджуєте, що в мішках був цукор, то кримінальна справа за обвинуваченням у тероризмі повинна бути припиненою. Але кримінальна справа дотепер не припинена. Виходить, там був не цукор», — вигукував адвокат Павло Астахов, що ще не знав про те, що 21-го справу закриють. Було очевидно, що на повторну експертизу в Москву пішли інші мішки, не ті, котрі знайшли в Рязані. Тільки довести цю очевидність ніхто не міг.
Присутній у залі експерт-підривник “Трансвзрывпрома” Рафаель Гільманов підтвердив, що гексоген зовсім неможливо переплутати з цукром. Навіть по зовнішньому вигляді вони не схожі. Версію слідчих ФСБ про те, що під час першої експертизи забруднена валіза піротехника «дала слід», експерт назвав неправдоподібною. Настільки ж неправдоподібно виглядали і твердження представників ФСБ про те, що сапери, викликані на місце події, прийняли муляж за дійсний вибуховий пристрій. Співробітники ФСБ пояснили, що генерал Сергеєв, котрий повідомив про детонатор і є присутнім тепер у залі, «не є тонким фахівцем в області вибухових пристроїв» і 22 вересня просто помилився. Генерал Сергеєв на обвинувачення у свою адресу в непрофесіоналізмі чомусь не образився, хоча 22 вересня робив публічну заяву про детонатор, ґрунтуючись на висновках підлеглих йому експертів, у професіоналізмі котрих сумнівів не було.
Виявилося, що в залі багато військових. Вони з впевненістю заявляли, що, те що выдбулося в Рязані не схоже навіть на самі «максимально наближені» до бойових навчання. Підготовка бойових навчань завжди супроводжується обов’язковими підготовчими заходами, зокрема, на випадок можливих НП готується швидка медична допомога, медикаменти, перев’язні засоби, теплий одяг. Навіть найважливіші навчання, якщо вони пов’язані з заходами серед цивільного населення, обов’язково узгоджуються з місцевим керівництвом і зацікавленими відомствами. У даному випадку нічого не підготовлювалося і не узгоджувалося. Так навчання не проводяться — категорично заявив один з мешканців будинку, професійний військовий.