У цілому, аргументи співробітників ФСБ були настільки безглузді, що один з мешканців підсумки підвів по-своєму: «Не треба нам вішати локшину на вуха». От невеликий уривок з теледебатів:
«Народ: Слідче управління ФСБ порушило кримінальну справу. Воно що, порушило справу проти самої себе?
ФСБ: Кримінальна справа була порушена по факту виявлення.
Народ: Але якщо це були навчання, то по якому факту?
ФСБ: Ви не дослухали. Навчання проводилися з метою перевірки взаємодії різних правоохоронних органів. На той момент, коли порушувалася кримінальна справа, ні міліція Рязані, ні федеральні органи не знали, що це навчання…
Народ: Так, проти кого ж порушено справа?
ФСБ: Я ще раз говорю — кримінальну справу порушувалася по факту виявлення.
Народ: По якому факті? По факту навчань у Рязані?
ФСБ: Людині, що не розбирається в карно-процесуальному законодавстві, даремно пояснювати…
Народ: У чому ж полягала безпека громадян, що усю ніч провели на вулиці, у чому безпека тут для фізичного і психічного здоров’я? І друге — ви обурені тим, що дзвонять телефонні терористи і грозять вибухами, а чим ви від них відрізняєтеся?
ФСБ: Що таке забезпечення безпеки громадян? Це якийсь кінцевий ефект, коли вибухи не прогримлять…
Народ: Я сам колишній військовий. Навчань провів за 28 років, ну знаєте скількох, і те, що тут розповідають солідні люди, генерали, про навчання, ви знаєте, вуха в’януть!
ФСБ: Ви як колишній військовий проводили, напевно, військові навчання. У нас спеціальна служба, і в цій службі використовуються спеціальні сили і засоби на підставі закону про оперативно-розшукову діяльність…
(Втрутимося в суперечку народу з ФСБ і ще раз підкреслимо, що в законі «Про оперативно-розшукову діяльність у Російській Федерації» про навчання не говориться.)
Народ: Якщо хтось фіксував хід навчань, те де ці люди?
ФСБ: Якби, звичайно, нам раз у 10 збільшити особовий склад, то, звичайно…
Народ: Не треба нам локшину вішати на вуха! Люди, що бачили гексоген, ніколи його з цукром не поплутають…
ФСБ: Порошок насипали на кришку валізи, з яким вони з 95-го року їздили на всі навчання. І в Чечню у свій час брали. Коротше, папірці зреагували на пари гексогена…
Народ: Я бачив мішки з трьох метрів. По-перше, жовтуваті. По-друге, дрібні гранули, як вермішель.
ФСБ: Цукор виробництва Курської області. Цукор виробництва Воронезької області відрізняється. А цукор, що роблять у нас на Кубі, він узагалі жовтий!»
Присутній у студії рязанський журналіст Олександр Баданів писав наступного дня у місцевій рязанській газеті:
«Що ж усе-таки відбулося? — намагалися з’ясувати на телепередачі рязанці. Однак на більшість їхніх питань представники ФСБ не дали задовільної відповіді. […] За словами Здановича, ФСБ розслідує зараз кримінальну справа по факту вересневих подій у Рязані. Абсурд, можливий, імовірно, тільки в Росії: ФСБ розслідує кримінальну справу по факту навчань, проведених нею ж! Але ж справа може бути порушено лише по факту передбачуваних протиправних дій. Як же ж тоді відноситися до усіх попередніх заяв високопоставлених спецслужбістів про те, що ніяких порушень закону при проведенні навчань не було? Мешканці будинку №14 намагалися подати в Рязанську прокуратуру позов до ФСБ із вимогою відшкодування заподіяного морального збитку. Мешканцям сказали, що позов відповідно до процесуальних норм вони можуть пред’явити тільки до конкретної людини, що віддала наказ про проведення навчань. Шість разів Здановичу і Сергеєву задавався одне і те саме запитання: хто віддав наказ провести в Рязані навчання? Шість разів Зданович і Сергеєв ухилялися від відповіді, мотивуючи це інтересами слідства. […] Відсутність правдивої інформації породило версію про те, що спецслужби дійсно хотіли підірвати житловий будинок у Рязані для виправдання наступу федеральних військ у Чечні і підняття бойового духу солдат. “я бачив вміст мішків, на цукор це ніяк не схоже, — сказав на закінчення Олексій Картофелников. — Я впевнений у тому, що в мішках був не цукор, а справжній гексоген”. З ним згодні інші мешканці будинку. Так що, здається, в інтересах самої ФСБ було б назвати того, хто підписав наказ про проведення навчань, що підірвали довіру і престиж російських спецслужб».
Практичним результатом зустрічі в студії стало втручання адвоката Астахова в старий колективний позов рязанцев. Потерпіла сторона попросила генпрокуратуру роз’яснити їй ціль операції, а також визначити розміри і форму компенсації морального збитку. Цього разу відповідь прийшли підозріло швидко: «Співробітники ФСБ діяли в рамках своєї компетенції»,— повідомила генпрокуратура. І ясно, чому вона квапилася. На 24 березня була запланована прес-конференція Здановича, на якій керівництво ФСБ планувало «наїхати» на ЗМІ, а на 26 березня 2000 року були призначені президентські вибори.