Розвантаження здійснювалося в 9-м мікрорайоні Солнцева. Там же в спецгрупи забрали міліцейську форму і посвідчення, роздали премії. Усе відрядження зайняло два тижні. В залежності від кількості привезеної зброї кожному учаснику за таку поїздку видавали від 700 до 2000 доларів.
Остання операція групи по перекиданню зброї відбулася в першій половині серпня 2000 року. В цей період у спецкоманди почалися проблеми. Спочатку зникли кілька членів групи. Потім у Волзі потонув ще один. У червні прямо в машині згоріли Геннадій Чугунов, Михайло Васильєв і Сергій Тарасєв (імена і прізвища справжні). Морєв їхав у тих же «Жигулях», але вийшов раніш, тому що в нього була призначена зустріч із двоюрідним братом. Перед поїздкою «Жигулі» простояли якийсь час на автостоянці Петрівки, 38.
Довідавшись про загибель товаришів, Морєв, зробивши для страховки відеозапис своїх показань і розкидавши плівки по декількох адресах, втік з Москви. Тоді він був оголошений у федеральний розшук за вивезення зброї з Чечні і за замах на убивство. Тепер Морєв тиняється по Росії і не спить в одному місці більш двох ночей підряд. На відміну від своїх товаришів, він живий.
В убивстві 20 листопада 1998 року в Санкт-Петербурзі депутата Держдуми, лідера руху «Демократичний вибір Росії» (ДВР) Галини Старовойтової і пораненні її помічника Руслана Линькова також були замішані спецслужби. Якщо пістолет-кулемет Agran-2000 і Beretta, з яких була убита Старовойтова, злочинці кинули на місці убивства, то пістолет USP, з якого ранили в голову Линькова, вони чомусь забрали з собою. У листопаді 1999 року в Латвії був арештований колишній боєць радянського ризького ОМОНу Костянтин Нікулін. При обшуку в нього був виявлений 9-міліметровий пістолет, з якого, як показала експертиза, був важко поранений Линьков.
Однак Санкт-Петербурзьке УФСБ відмовилася прийняти цю версію. За словами прес-секретаря УФСБ А.Вострецова, «на сьогоднішній день немає даних про участь Нікуліна в цій справі». Натомість слідчі органи висунули економічну версію убивства Старовойтової. Суть цієї версії була в тому, що за кілька днів до вбивства в столичному офісі ДВР пройшло збори спонсорів об’єднання, що виділили на проведення виборів у законодавчі збори Санкт-Петербурга 890 тисяч доларів. В ФСБ стверджували, що гроші були передані Старовойтовій, про що вона написала розписку, покладену в сейф штаб-квартири ДВР. Правда, розписку цю ніхто не бачив, тому що через тиждень після вбивства офіс ДВР пограбували і розписка Старовойтової зникла. У ДВР версію про вбивство з метою пограбування із самого початку відкидали.
Глава 10
Спецслужби і викрадення людей
Загальновідомим є те, що викрадення заручників з надією на викуп – переважно справа рук чеченських бандитів. Про складність звільнення заручників можна судити з відомого випадку викрадення Магомета Келигова, 1955 року народження. Келигова викрали 15 вересня 1998 року в місті Малгобек члени злочинного чеченського угруповання Урус-Мартана, очолюваного Ризваном Вараєвим. Навідником і організатором злочину був сусід Келигова — житель міста Малгобек. Викрадачі вважали, що їх не викриють і направили до Келигових посередників, які переказали вимоги сплатити викуп в сумі п’яти мільйонів доларів. Келигові платити відмовилися. Навідника незабаром викрили й заарештували. Правоохоронці встановили повний склад угруповання Вараєва. Тоді Вараєв відкрито визнав, що Магомет Келигов знаходиться в нього в заручниках, і зажадав викупу.
Родина викраденого твердо вирішила викуп не сплачувати (напевно, таких грошей просто не було). Більш того, на гроші родини Келигових (і за участю чоловіків — членів родини) державний підрозділ з боротьби із викраденнями людей підготувало операцію захоплення й знищення банди Вараєва. 22 липня 1999 року о 14 годині Келигові та співробітники спецпідрозділу влаштували засідку на членів угруповання, які поверталися із села Гойське в Урус-Мартан на трьох автомобілях. Протягом 20-хвилинного бою колону розстріляли з автоматів і гранатометів. Вбили сім бандитів, п’ятьох поранили. Співробітники спецпідрозділу та Келигові прибули в Інгушетію разом із тяжкопораненим Ризваном Вараєвим та трупом Аслана Варваєва. Ризван незабаром помер. Незважаючи на це Келигові оголосили, що брати Вараєві поранені й їх можуть виміняти на Магомета Келигова. Під час подальших переговорів із представниками банди Вараєва Келиговим довелося визнати, що брати Вараєві вбиті. Проте бандити погодилися обміняти Магомета Келигова на трупи братів Вараєвих. Обмін відбувся 31 серпня 1999 року о 17 годині на адміністративному кордоні з Чеченською республікою в районі села Аки-Юрти. Магомет пробув у заручниках майже рік.