О 16.00 2 лютого прокурор Наурського району Чечні Віталій Ткачьов повідомив, що запобіжний захід Бабицькому замінено на підписку про невиїзд із Москви, куди він от-от повиннен бути відправлений з Гудермеса. Пізніше прес-секретар прокуратури РФ по Північному Кавказу Сергій Прокопів оголосив, що Бабицький 2 лютого був звільнений. (Тільки пізніше стало відомо, що Бабицького не звільнили й ніч з 2 на 3 лютого він провів в автозаці — машині для перевезення арештованих). Наступного дня, о3 години дня, щоб не сильно бентежилися, Ястржембський оголосив про обмін «звільненого» Бабицького на трьох військовополонених. Потім виправився - на двох.
На Бабицькому була сорочка, передана в Чернокозово 2 лютого, тому можна зробити висновок, що Бабицького передали 3-го. Ніхто в Чечні не знав «чеченських польових командирів», яким, за повідомленням Москви, передали Бабицького в обмін на «полонених російських військовослужбовців». Президент Чечні Масхадов заявив, що не знає, де знаходиться Бабицький. Та й «виміняних» російських військових ніхто не бачив.
Насправді всі учасники обміну, за винятком Бабицького, були співробітниками ФСБ. Один — чеченець, що працював на ФСБ — допоміг обдурити Бабицького, а коли Бабицький все зрозумів, було вже пізно. Увечері 8 лютого в інтерв’ю НТВ заступник міністра внутрішніх справ Іван Голубєв повідомив, що це він прийняв рішення про обмін Бабицького. Інший чиновник переконував журналістів, що «обмін», навпаки, місцева ініціатива і що Кремль розбирається, хто винуватий у тому, що сталося, боо «справа Бабицького» працює проти Путіна.
Офіційні представники уряду стверджували, що Бабицький живий, і завтра в Москву прийде відеоплівка, яка доводить це. Дійсно, увечері 8 лютого, навіть раніше обіцяного терміну, на «Свободу» невідомими була передана касета. Один з «чеченців», що передавав її й нібито приїхав з Чечні, був у формі співробітника МВС. На плівці — змучений Бабицький.
Журналісти аналізували плівку, говорили, що чеченці не беруть за руку так, як узяли Бабицького, що це міліцейський жест. Власне, фальсифікацію не приховували й співробітники ФСБ, що брали участь в «обміні». Один з них (у відділі ФСБ відзначали річницю виводу радянських військ з Афганістану) зізнався Олександрові Євтушенко: «Ти ж бачив бійців у масках. І того, хто прихопив Бабицького. По телевізорі показували. Так то ж був я».
Територія, на якій відбувався «обмін», — недалеко від Шалі, що повністю контролювався федеральними військами , поруч із селищем Нескер-Юрт, також підконтрольного федералами. Там стояли блокпости, проїжджали БТРи, там знаходилися солдати федеральних сил. Люди в масках кудись повели Бабицького, залишили його потім на дорозі. У кишені виявився чужий паспорт, виданий йому викрадачами.
А ще через якийсь час Бабицький був арештований бравою міліцією. При ньому виявили паспорт на чуже прізвище й притягнули до відповідальності за використання підроблених документів. Те, що Бабицького викрали, заарештували, били і катували, — генпрокуратуру чомусь не хвилювало. А от використання напівживою людиною чужого паспорта виявилося злочином. Цей паспорт став основним доказом у справі Бабицького.
За всім цим, звичайно ж, стояла впевненість втягнених у справу Бабицького співробітників силових відомств і чиновників в абсолютній безкарності, а безкарність ця ґрунтувалася на тому, що санкцію на усунення Бабицького отримали від керівництва ФСБ.
На чеченській війні спецслужби розправлялися з ворогами без огляду на закон. Дивна історія з викраденням у Чечні 9 січня 2001 року в районі селища Старі Атаги представника американської благодійної медичної організації Кеннета Глака занадто багатьох навела на думку про те, що Глака викрали російські спецслужби. 18 квітня 2001 року на прес-конференції в Санкт-Петербурзі в присутності Патрушева Зданович дав зрозуміти, що ФСБ у роботі Глака в Чечні зацікавлена не була: «У ФСБ, м’яко кажучи, виникли великі сумніви й у тому, що Кеннет Глак був насправді представником гуманітарної організації». Після цього Зданович розповів, що на ЦРУ в Чечні працює відомий польовий командир і торговець людьми Резван Читигов.
Стало ясно, що ФСБ вважає Глака співробітником ЦРУ, що займається шпигунством на користь США. Очевидно, саме з цієї причини ФСБ вирішила усунути Глака з території Чеченської республіки. Спочатку Глака викрали; потім, 4 лютого, було інсценовано його звільнення: «без будь-яких умов і викупу в результаті спецоперації, проведеної співробітниками ФСБ».