Чи може тварина всиновити людське дитя? Коли вона згадує про білку з цвинтаря Ґрін-Вуд, то називає її подумки «Руді». Він начебто також знав сумний краєвид із шістьма діточками, похованими в ніжному віці. Саме Руді явився їй у вигляді червоної білки — і саме з ним вона говорила мовою, яку розуміли лише вони.
Якщо це не правда, то вона все вигадала. Коли жалобу не виправити, люди втрачають віру в майбутнє. Однак майбутнє залишається в уяві — і народжує дуже дивні історії. Та в її історіях інших світів немає. Немає й інших коханих людей. Достатньо лише, щоби вони явились у вигляді тварини.
Від Автора
Деякі з цих текстів опубліковано не вперше.
«Вимисел»: збірка «J’ai cent ans» («Мені сто років»), Le Serpent à Plumes, 1998.
«Лін...» під назвою «Мурахи» і «Гораціо» під назвою «Закутий Прометей»: журнал «La Nouvelle Revue Française», 2001.
«Елі» під назвою «Люта весна»: у збірці «Пуп мрії» («L’Ombilic du Rêve»), упорядниця Софіан Ланґуаті, La Lettre Volée; Musée Royal de Mariemont, 2014.
Автор щиро вдячна за допомогу в написанні книжки літературній резиденції на Віллі Марґеріт Юрсенар 2013 року та письменницькій стипендії Ради Департаменту «Північ».