За дві милі від річки третій фургон висадив групу захвату УБН, що поспішила на рандеву з риболовецьким катером. Автівка з групою підтримки значно відстала від фургона для стеження.
Потяглися занедбані квартали. Третина будинків стояли позабивані, погорілі машини спочивали на ящиках біля бордюрів.
По кутках перед барами й маленькими крамницями тинялися молодики. На тротуарі палав матрац, біля нього гралися діти.
Якщо Евелда виставила вартових, то вони добре ховалися поміж звичайних вуличних перехожих. В автомобілях, припаркованих навколо алкогольних крамниць і продуктових магазинів, сиділи чоловіки й перемовлялися між собою.
Перед світлофором зупинився кабріолет-лоурайдер «імпала» з чотирма молодими афроамериканцями, і вони попленталися за фургоном. Передній бампер кабріолета «вистрибував» на радість дівчатам, повз яких проїжджали молодики, від гупання стерео дрижала металева обшивка фургона.
Крізь дзеркальну шибку в задніх дверцятах Старлінг побачила, що молодики в кабріолеті не становлять загрози, бо штурмовик «кріпів» — це переважно потужний, габаритний седан чи мікроавтобус, старий, щоб не впадати в такому кварталі в око, шибки на задніх дверцятах опускаються до упору. Екіпаж складається з трьох чоловіків, інколи — чотирьох. Якщо дати волю думкам, то навіть та баскетбольна команда на «бʼюїку» видаватиметься підозрілою.
Поки фургон перечікував червоний сигнал світлофора, Бріґем прийняв кришку з окуляра перископа й пальцем постукав Болтона по коліну.
— Роззирніться, може, побачите на тротуарах кілька місцевих знаменитостей, — сказав Бріґем.
Верхня лінза перископа ховається у вентиляторі на даху. Дивитися можна тільки у два боки.
Болтон зробив повне коло й зупинився, щоб протерти очі.
— Надто сильно трясеться, коли двигун працює, — мовив він.
Бріґем зв’язався з командою на катері.
— Чотириста метрів униз течією, скоро будуть на місці, — передав він команді у фургоні.
За квартал до місця, на Парселл-стрит, фургон пригальмував на червоному світлі й, здавалося, аж надто довго простовбичив навпроти центрального входу на ринок. Водій розвернувся, мов поправляв праве дзеркальце, і краєм рота зашепотів до Бріґема:
— Наче небагато народу купляє рибку[10]. Їдьмо.
Загорівся зелений, і о 14:57, рівно за три хвилини до початку операції, пошарпаний фургон зупинився перед рибним ринком «Фелічіана», обравши зручне місце на узбіччі.
Салоном фургона прокотився скрегіт, коли водій поставив автівку на ручне гальмо.
Бріґем здав перископ Старлінг:
— Поглянь-но.
Старлінг прокрутила перископ уздовж фасаду ринку. На тротуарі розташувалися столи, під брезентовими навісами стояли прилавки з мерехтливою рибою на льоду. Снепери з узбережжя Кароліни, мистецьки викладені зграйками на подрібненій кризі; краби, що ворушили кінцівками у відкритих ящиках; лобстери, які дерлися одне на одного в акваріумах. Хитрий крамар прикрив очі найбільших рибин вологими серветками, аби вони зберегли свій блиск до вечора, коли хвиля підозріливих домогосподарок, уродженок Карибських островів, почне обнюхувати й роздивлятися товар.
Сонячні промені вигравали веселкою у водяних бризках, що здіймалися над різницьким столом просто неба. Чоловік із міцними передпліччями, з вигляду латиноамериканець, граціозно нарізав акулу-мако вигнутим ножем і поливав велику рибу з потужного ручного душа. Стічною канавою збігала кривава вода, і Старлінг чула, як під фургоном дзюрчить струмок.
Старлінг спостерігала, як водій перемовляється з торгівцем, щось запитує. Торгівець поглянув на ручний годинник, стенув плечима й показав на місцеву забігайлівку. Водій ще хвилину тинявся ринком, потім запалив сигарету й рушив у напрямку кав’ярні.
Бумбокс на ринку грав «Макарену» так голосно, що Старлінг чітко чула кожен звук у салоні фургона. Вона до кінця життя ненавидітиме цю пісню.
Потрібні двері були праворуч, металеві двійчасті двері в металевій коробці, до яких вела єдина бетонна сходинка.
Старлінг уже збиралася була відірватися від перископа, коли ці двері відчинилися. Надвір вийшов білий здоровань у гавайській сорочці й сандалях. На грудях у нього висів рюкзак. Одна рука ховалася під рюкзаком. Слідом за ним вийшов жилавий афроамериканець, який ніс у руках дощовик.
— Увага, — сказала Старлінг.