Тепер Рінальдо Пацці, з роду Пацці, головний слідчий Квестури міста Флоренція, мав вирішити, чого варта людська шаноба і чи нема в світі кращої правди, ніж оті міркування про шанобу.
Він повернувся з Парижа під обід і трохи поспав. Йому хотілося порадитися з дружиною, але не можна було, хоч він і втішився нею. Потім він довго лежав без сну, уже коли стишилося її дихання. Пізно вночі він облишив спроби заснути й пішов прогулятись і подумати.
Користолюбство знайоме італійцям, і Рінальдо Пацці вдосталь його всотав разом із повітрям батьківщини. Але саме в Америці пробудилися його природні амбіції та жадоба, бо будь-який вплив там відчувається гостріше, чи то йдеться про смерть Єгови, чи про панування Мамони.
Коли Пацці вийшов із затінку Лоджії та зупинився на площі Синьйорії в тому місці, де спалили Савонаролу, коли він поглянув угору на освітлений Палаццо Веккіо, на те вікно, де загинув його пращур, — на той момент Пацці ще вважав, що нічого не вирішив. Але ні. На той момент він уже встиг крок за кроком усе обміркувати.
Ми надаємо своїм рішенням великого значення, звеличуємо процес прийняття, наче завжди отримуємо результат раціонального, свідомого мислення. Але рішення утворюється з переплетіння почуттів, тому частіше нагадує глевкий кавалок, аніж логічний висновок.
Пацці вже все вирішив, коли сів на літак до Парижа. Вирішив і годину тому, коли дружина в новому пеньюарі реагувала на його пестощі хіба що з почуття обов’язку. І за кілька хвилин по тому, коли Пацці, лежачи в темряві, потягнувся до дружини, хотів торкнутися її щоки та ніжно поцілувати на ніч, та відчув на долоні її сльози. Тоді вона, сама того не знаючи, з’їла його серце.
Знову шаноба? Ще один шанс терпіти подих архієпископа, поки від священних кременців запалюють ракету в дупі ганчір’яного голуба? Знову хвала політиків, подробиці приватного життя яких надто добре йому відомі? Чого варта слава поліцейського, який упіймає доктора Лектера? У поліції визнання має нетривалий період піврозпаду. Краще ПРОДАТИ ЙОГО.
Ця думка проштрикнула, прибила Рінальдо, полишила його зблідлим і сповненим рішучості, і, коли Рінальдо-візуал подумки кинув жереб, у його уяві змішалися два запахи — дружини та Чесапікського узбережжя.
ПРОДАЙ ЙОГО. ПРОДАЙ ЙОГО. ПРОДАЙ ЙОГО. ПРОДАЙ ЙОГО. ПРОДАЙ ЙОГО. ПРОДАЙ ЙОГО.
Навіть удар Франческо де Пацці не був сильнішим, коли він 1478 року кинув Джуліано на підлогу собору, ані тоді, коли в запалі проштрикнув кинджалом власне стегно.
Розділ 24
Дактилокарта доктора Ганнібала Лектера — цікава річ, предмет культу в якомусь розумінні. Оригінал висить у рамці на стіні у Відділі ідентифікації ФБР. У ФБР існує правило, за яким у людей із зайвими пальцями знімають відбитки, — великий палець і чотири найближчі до нього ставлять із лицьового боку картки, а шостий — на зворотному.
Копії дактилокарти облетіли світ, щойно доктор утік, а збільшений відбиток великого пальця було надруковано на плакаті Мейсона Верджера, із відміченими ознаками папілярного візерунка, щоб навіть криміналіст-новачок зумів їх розпізнати.
Аби просто зняти відбитки, великі навички не потрібні, і Пацці майстерно вправлявся з цією роботою, тож міг би й сам провести грубе порівняння, для певності. Але Мейсонові Верджеру був потрібен свіжий відбиток на предметі in situ[61], ще не відзнятий, аби його експерти провели незалежний аналіз. Мейсона вже неодноразово намагалися ошукати, надсилаючи старі відбитки, які доктор Лектер лишив на місцях злочинів багато років тому.
Але як дістати відбитки доктора Фелла й не наполохати його? Бо передусім доктора не варто полохати. Чоловік може вмить зникнути, лишивши Пацці ні з чим.
Доктор нечасто виходив із палаццо Каппоні, а до наступного зібрання Белле-Арті ще цілий місяць. Надто довго чекати нагоди, щоб підсунути йому склянку води, і доведеться всюди понаставляти склянок, бо сама комісія ніколи не розщедрювалась на такі блага.
Оскільки Пацці вирішив продати Ганнібала Лектера Мейсонові Верджеру, то мусив працювати одинаком. Йому не можна було привертати увагу Квестури до доктора Фелла, запитуючи, наприклад, офіційний дозвіл на проникнення до палаццо, а сама будівля була надто добре захищена сигналізацією, аби ламати замки в пошуках відбитків.
Сміттєвий бак доктора Фелла був набагато новішим і чистішим за інші у кварталі. Пацці купив нову ємність і однієї глупої ночі підмінив кришку на баку палаццо Каппоні. Гальванізована поверхня не дуже для цього підходила, і в результаті безсонної ночі Пацці отримав не відбитки, а жах пуантиліста, якого ніколи й нікому не розшифрувати.