— Я вже знаю, — промовив Лепутіс. — Я бував щасливий, коли пустував. А ви коли буваєте щасливі? Шюрпе, адже ти все знаєш…
— Знаю, — відповів Шюрпе. — Я був щасливий і думаю, що буду ще щасливіший. Але ніколи я не буваю щасливий зараз.
— Ти завжди незадоволений, — знову втрутився Єгіс. — Оті дуже грамотні рідко коли бувають щасливі.
— А ти ніколи мене не розумієш, — відповів йому Шюрпе. — Я, щоб ви знали, був щасливий тоді у вулику… Особливо, коли заснув той бешкетник кіт. Був щасливий учора, разом з усіма… А завтра, може, скажу, що все-таки добре було нам їхати у контрабасі доброго дідуся… Сперечатися в темряві про щастя або ж думати собі потихеньку, куди це ми тепер доїдемо…
Гноми принишкли і, видно, як казав Шюрпе, замислилися над тим, що на них чекає у місті.
1967–1969
Казіс Сая
ГНОМИ І ЗАБІЯКИ
Кому казка, а кому бувальщина
Для молодшого шкільного віку/
Переклад з литовської ОЛЬГИ ГРАДАУСКЕНЄ:
Художнє оформлення СІГУТЕ ВАЛЮВЕНЄ
КИЇВ «ВЕСЕЛКА» 1979
С(Лит) С22
Казіс Сая — відомий литовський драматург, прозаїк, автор багатьох творів для дітей. За повість «Гей, ховайтесь!» удостоєний Державної республіканської премії 1972 року.
«Гноми і забіяки» — повість-казка про дружбу, про поетичний світ природи.
Видання друге
Перекладено за виданням: Kazys Saja, Ei, slepkites! «Vaga», Vilnus, 1971
С22
Сая К. К. Гномы и забияки. Кому сказка, кому быль. Для младш. школ. возр. (Пер. с лит. О. Н. Градаускене. Рис. С. Валювене) — К.: Веселка, 1979. — 144 с, ил.
Казис Сая — известный литовский драматург, прозаик, автор многих произведений для детей. За повесть «Эй, прячьтесь!» удостоен Государственной республиканской премии 1972 года, «Гномы и забияки» повесть-сказка о дружбе, о поэтическом мире природи.
С(Лит)