Выбрать главу

— Парадокс Білих Каменів, — кивнув Охоронець прав і свобод світів. — Це нам відомо.

— Але ми й досі не знаємо, чому саме Білі Каміні мають таку властивість, — зауважив старий. — Ми лише навчились використовувати її. Всліпу… Так-от, дівчинка сказала, що ця істота була переможена, але не знищена остаточно. Що її неможливо до кінця знищити. Що вона невдовзі прийде до нас в людському тілі. І що вона пробудиться саме на Альфі. Тобі це ні про що не говорить?

— Говорить. Є навіть припущення, що людство навмисно створено цією істотою для забезпечення її повернення. Але чому тебе, брате, зацікавила та провидиця?

— Тому що я також вмію порівнювати та аналізувати.

— Непереконливо. Хтось тобі на щось натякнув.

— Ти, як завжди, правий, Черв’яче, — двигун у горлі старого запрацював знов. — Ти, брате, все бачиш. Все-все. Й нічого від тебе не сховаєш.

— Навіщо ховати?

— А навіщо людина хоче мати окрему кімнату? Ці речі вмонтовані в нас від часів незапам’ятних.

— Так хто натякнув? Біргір Ян?

— Так ти й це знаєш. — Відморозок розвів руками. — Навіщо ж тоді я тобі все це розповідаю.

— Я знаю не все, — похитав головою імператор. — Знаю лише, що півроку тому ти отримав шифроване послання від Яна, в якому йшлося про Альфійську Пророчицю та її попередження, засекречене на рівні «А-три». У тому попередженні вона передбачила повернення темного демона Галактики в дні правителя, який матиме подругу з ім’ям давньої наложниці того монарха, на честь якого правителя назвали батьки. Ян натякав на мене із Сайкс і повідомляв тобі, що в архівах альфійських Джи Тау є ще багато цікавих пророцтв… До речі, а чому адресатом для мутних натяків він обрав саме тебе?

— Запитай в Яна.

— Я запитую тебе, брате Страже. Ти ж вивчив все, що стосується Пророчиці, перекопав всі архіви. Тепер настав час доповісти про свої знахідки.

— Я розумію… — голова старого наче відчула тягар авреліанської гравітації і низько-низько схилилася. — А я ще думав: з якої такої радості ті кляті Джи Тау так легко пустили мене в свої архіви. А це ти їм наказав.

— Менше з тим, Відморозку, не варто обтанцьовувати очевидні речі. Не час, та й не місце. Ти ж багато думав про те, чому Ян послав до архівів саме тебе. Правда ж?

— Це — питання довіри.

— І звідки ж така довіра?

— Я не належу цій епосі. Я тут випадковий. А значить, я не вписуюсь у стратегічні схеми демона.

— Ти півтора століття провів у гібернації[18]. Ніхто не знає, що за цей час відбувалось з твоєю рятувальною капсулою. У далекому космосі літають сотні рятувальних капсул, але за чотири століття знайшли тільки три. А успішно вивели з гібернації лише тебе одного. Я читав доповідь анабіологів про твоє воскресіння. Вони були здивовані якісним станом мозкової речовини, що ніяк не в’язалось з довгим часом перебування у кріогенній сплячці. Що скажеш?

— Натякаєш, що зі мною попрацювали? Маю доводити, що я — це я? Але мене вивертали всіма можливими способами й нічого не знайшли. Ніяких слідів проникнення.

— Технологічно вони нас випереджають, — зауважив жіночій голос за спиною старого пілота.

Відморозок неквапно підвівся назустріч жінці у яскраво-червоному платті, яка наче вийшла зі плями світла на одній зі стінних панелей. Він затримав погляд на гострих рисах обличчя, на впертій лінії губ, наштовхнувся на холодне сіро-блакитне гало навколо її зіниць, видихнув, відвів очі. Відтак незграбно вклонився.

— Щасливий бачити Преподобну Сайкс.

— Вона, на жаль, має рацію, — підтвердив Еарлан Третій. — Ворог вміє таке, що нам і не снилось. Ми не можемо виключити варіанту, що ти — частина його сценарію.

— Так це не Ян послав…

— Послав саме Ян. І вибрав він тебе, зрозуміло, не випадково. Генетично ти належиш до тієї частини земної популяції, яку тепер прийнято називати «лінією М», або ж «народом М». А дехто надає перевагу назві «популяція М». Ти — далекий нащадок жрецького роду з Малої Азії. Біргір Ян займався справою Шерми та її земних друзів, він навчився вираховувати «обраних-ем». А ти, брате, не просто «ем», ти ще й півтора століття перебував невідомо де. Ян тим посланням тебе «активував». Я не знаю, яку саме гру він веде, але його сигнал ми вловили.

— Ми пропонуємо тобі пройти перевірку технологіями Ґ’орми, — повідомила піфійка. — За кілька днів на орбіту Аврелії вийде науковий корабель рептилоїдів.

вернуться

18

Керовані кінетичні снаряди, якими стріляють електромагнітні гармати.