— Контрабандисти, сір, провозять сюди що завгодно. Джи Тау за гроші навіть літаки пропустять.
— Тоді, виходить, там, — генерал показав на схему, — можуть бути сюрпризи. Там, де є ядерний термоблок, може знайтись і ядерна зброя.
— Це малоймовірно.
— Сам кажеш, що митниця дірява.
— Сір, в нас немає жодних даних ані про ядерну зброю, ані про високоточні магнітари.
— А про яку зброю у вас є дані?
— В клонів можуть бути, в обмеженій кількості, бойові кіборги, термобаричні заряди, отруйні токсини, керовані ракети та невеликі променеві гармати.
Марков хвилину мовчав, відтак вимкнув схему і підсумував:
— Отже, для штурму Чорної гори нам потрібний, як мінімум, десант Четвертого флоту.
— Так, сір, без сумніву, — погодився шериф. — Плюс поліцейські штурмові загони та землерийна техніка. Я пропоную пробити два-три тунелі з боку старих виробіток і увірватись до гори з нижніх рівнів. Відразу захопимо їхні арсенали та зруйнуємо енергоблок. А десант відволікатиме клонів атакою з пустелі.
— Якщо в них є термобарична зброя, вони спалять все в тих тунелях.
— Є засоби цьому протистояти.
— Негайно зв’яжись із Флотом, нехай вони перекинуть до Ліфанії-чотири дві роти десанту, дискоїди та штурмову техніку. Поліцію і землерийні танки підтягуй сюди. А поки що треба надійно блокувати Чорну гору, щоб та потвора знову від нас не вислизнула.
— Буде виконано, сір, — запевнив шериф, а сам подумав, що наказати легше, аніж виконати. Одним тільки клонським богам було знано, скільки тунелів і лазів зв’язували лігво повстанців з іншими поселеннями, рудниками та старими виробітками. Навіть ГРЛ-моніторинг не допомагав вчасно виявляти нові відгалуження і нори підземного лабіринту, що розбігався на десятки і сотні кілометрів навколо столичної агломерації. Прогризені виробітками надра Чорної гори були лише одним з його багатьох вузлів.
Флотське командування відреагувало на вимоги Маркова оперативніше, ніж той розраховував. За стандартну годину спецназ блокував всі підходи до Чорної гори. Одночасно охорона рудників повідомила про нестандартну поведінку робочих клонів. Ті повсюдно кидали роботу, збирались групами й, так виглядало, чогось очікували. Зупинились транспортери, припинили роботу з півсотні заводів, заглушили двигуни будівничі тунелів та оператори роботів. Накази диспетчерів та попередження, які транслювались по каналах внутрішньої комунікації, клони ігнорували. Там, де працювали природнонароджені, почалась евакуація. Останніми підземелля залишали поліцейські та охоронці.
Ще за півгодини на зв’язок з генералом вийшов Ліко Крайбл, якому Марков доручив моніторити ситуацію.
— Починається, сір, — повідомив оперативник. — У житлових куполах оголошено стан облоги, входи заблоковані, а на поверхню вийшли патрулі. У рудниках помітили клонів в тактичному обладунку з приладами доповненої реальності. Зброї поки що не фіксуємо. Але це поки що. Також запрацювали їхні координаційні мережі. Більше сотні незареєстрованих передавачів.
— Ви перехоплюєте їхній сигнал?
— Так, сір, але поки що не можемо зрозуміти зміст повідомлення. Вони постійно транслюють дивну фразу, явно кодовану.
— Яку?
— Мухи злітаються на шість, жуки йдуть синьою сіткою.
— Це сигнал до повстання. Навіть я знаю, що таке «синя сітка».
— Ми вважаємо, сір, що це мережа вентиляційних тунелів, котрими відводять використане повітря.
— Правильно вважаєте, — погодився Марков. — Тому-то ви й не бачите зброї. Саме зараз оті «жуки» розносять її вентиляційними трубами. Нехай технічні підрозділи починають закачувати туди репелент.
— Вони ще не готові.
— Чому? — Марков відчув, як холонуть долоні.
— В поліцейських запасах не виявилось паралізуючого репеленту. Резервуари порожні. Колеги вважають, що це наслідки клонського саботажу.
— А резерви?
— Їх доправляють з військової бази.
— Значить, один-нуль на користь клонів, — констатував генерал. — Тепер вони нас випереджають.
— Щойно повідомили, сір, — в голосі Крайбла промкнулась тривога. — Дискоїд, що віз репелент, був атакований над Ліфанією-восьмою. Він пошкоджений.
— Два-ноль. Й чим вони його дістали?
— Джи Тау кажуть: щось на штиб швидкісної ракети.
— Нехай не вигадують. Ракетою військового дискоїда не зіб’єш, — холод з долоней піднявся до ліктів. — Мій висновок: в клонів є магнітари[25]. Джи Тау вчергове облажались.
25
Астрономам початку ХХІ ст. це сферичне скупчення старих зірок у сузір’ї Скорпіона відоме також як ESO 455–23. Воно знаходиться на відстані 22 тисяч світлових років від Землі.