— Ті, хто створив людство, заклали до психічного ядра нашої раси певні… запобіжники.
— Їм було мало того, що ми живемо лише сто двадцять стандартних років? Що втрачаємо півжиття на засвоєння досвіду попередніх поколінь?
— Вони планували на сотні тисяч років. Таке віддалене планування, як ми з вами розуміємо, є дуже ризикованим. Відповідно, вимагає багаторівневих «закладок». Вимагає системи запобіжників та регуляторів. Деякі з них діяли постійно, інші ввімкнулись на пізніх етапах розвитку цивілізації. Є припущення, що становлення гуманоїдних цивілізацій є своєрідним сценарним шедевром. Та древня раса, яка нас спроектувала, була неймовірно досвідченою і талановитою. На жаль, ми про неї нічого не знаємо.
— Діалектичне мислення — також регулятор?
— Що саме ви розумієте під діалектичним мисленням?
— Спосіб пізнання, котрий розглядає оточуюче нас суще як єдність і змагання двох протилежностей. Чорне — біле, ліве — праве, чоловіче — жіноче.
— Тіла гуманоїдів білатерально симетричні[32] та двостатеві. Відповідно, тілесна будова сформувала спосіб мислення гуманоїдних рас. Магонійці також мислили світ через єдність і змагання протилежностей. Повзучі Отці були тристатевими і відчували світ інакше. У ґ’ормітів у давні епохи існували бінарні системи пізнання, але їх відкинули як неконструктивні. Я не виключаю, що відкинули під впливом Повзучих. Проте в цілому, Геле, ваше припущення цікаве. Принаймні я до цього часу не чула, щоби бінарність в мисленні гуманоїдів розглядалась як обмежуюча або коригуюча цивілізаційний розвиток «закладка».
— Ви, Сайкс, зауважте цей момент, зауважте… А я, з вашого дозволу, повернусь до роздумів Гільди. Вона, зрозуміло, нічого не знала ані про Повзучих, ані про ґ’ормітів, але десь здогадувалась про «закладки» і припустила, що історія людства обертається навколо боротьби інтуїтивних геніїв з нестерпною історичною інерцією, яку породжували «закладки». І не лише породжували, але й відтворювали в кожному новому поколінні, в кожній новій епосі. Й чим радикальнішим був виклик геніїв та адептів свободи, тим жорсткішою виявлялась реакція «закладок». Після індустріальної та інформаційної революцій людство здійснило небачений прорив у пануванні над матерією, у практиках свободи і вільної творчості. Й тим лютішою виявилась реакція регуляторів.
— Ви маєте на увазі деградацію генофонду?
— І не лише її. Й досі не розголошують повних даних про глобальні психічні епідемії в кінці двадцять першого та в середині двадцять другого століття. У нашому університеті працював один допитливий історик. Так він звідкись видобув секретну доповідь, датовану дві тисячі двісті шістдесят другим роком. У ній ішлося про те, що незалежні дослідження виявили серйозні психічні патології у вісімдесяти шести відсотків тодішнього населення Землі. Вісімдесят шість відсотків божевільних! Ви знайомі з цією статистикою?
— Так, — кивнула Сайкс. — В архівах Магонії зберігається докладна інформація про занепад людства за Темної епохи. До речі, наскільки мені відомо, серед генетично модифікованих відсоток хворих був ще вищим, а патології страшнішими.
— Тоді ви погодитесь, що Отці-відновлювачі лише замінили внутрішні регулятори соціальними. Вони фактично ввели заборону на вільний розвиток людини, відмінили свободу генетичних перетворень та спрямували енергію людства на космічну експансію.
— Можна й так сказати.
— Але ж це не вирішило принципового питання.
— Тобто?
— Питання: хто ми, звідки, куди йдемо.
— Геле, Отці-відновлювачі не займались філософією. Вони рятували земну цивілізацію.
— Вони лише відклали її стрибкоподібне виродження на чотири століття.
— Це розповсюджене, проте дуже спірне твердження, — піфійка дивилась на полички за Каспетовим кріслом, де стояли копії астрономічних інструментів давнини. — Ви поки що не сказали нічого нового. Про все це дискутують на різних рівнях. Ви на боці лібералів, що не дивно для університетського вченого. Звісно, Геле, ви праві: соціальні регулятори недосконалі. Проте їх можна настроювати та оптимізувати. Якби за чотири століття винайшли щось краще, то можна було б дискутувати, але я поки що не бачу альтернативи.
32
Наше Сонце обертається навколо місцевої надмасивної «чорної діри» (об’єкт Стрілець А* у центрі Чумацького Шляху) на відстані восьми з половиною кілопарсеків.