Не стримавшись, Елізабет усміхнулася. Фінал промови виявився дещо несподіваним. Але місіс Беннет, не маючи сумніву, що чоловік у цій ситуації стане на її бік, була страшенно розчарована.
— Містере Беннет, що ви маєте на увазі?
— Люба дружинонько, — відповів чоловік, — я маю до вас два невеличкі прохання. По-перше, позбавте мене від потреби зашивати вам рота. А по-друге, звільніть, будь ласка, мою кімнату. Я буду вельми радий якнайшвидше знову насолоджуватися читанням у тиші власної бібліотеки.
Та місіс Беннет здалася не одразу. Вона знову і знову зверталася до Елізабет, то благаючи, то погрожуючи їй. Вона спробувала заручитися підтримкою Джейн, але та, з властивою їй м’якістю, відмовилася втручатися. Тож Елізабет — коли зовсім відверто, а коли грайливо — відбивала всі її напади. І хоч відповідала вона по-різному, рішучість її залишалася незмінною.
Родина ще не встигла прийти до тями, як у гості завітала Шарлотта Лукас. У передпокої її зустріла Лідія і упівголоса заторохтіла:
— Як добре, що ти приїхала! В нас тут так весело! Знаєш, що сталося нині зранку? Містер Коллінз запропонував Ліззі руку і серце, а вона йому відмовила.
Лідія помітила, що Шарлотта розрум’янилася після прогулянки й мала вельми збентежений вираз обличчя.
— Шарлотто, ти що, захворіла?
Та не встигла Шарлотта й слова сказати, як до них підбігла Кітті, щоб теж повідомити новини. А щойно вони ввійшли до їдальні, місіс Беннет, яка сиділа перед цим на самоті, знову завела свою пісню. Вона закликала міс Лукас до співчуття, вмовляючи її вплинути на подругу, щоб Ліззі поступилася сподіванням своєї родини.
— Благаю вас, дорогенька міс Лукас, — додала вона меланхолійним тоном, — бо ж ніхто мене не підтримує, ніхто не стає на мій бік. Зі мною поводяться неймовірно жорстоко. І ніхто не зважає на мої розхитані нерви.
Відповісти Шарлотті завадили Джейн та Елізабет, які саме ввійшли до кімнати.
— А ось і вона, — продовжила місіс Беннет, — і, звісно, вся така безтурботна. На нас вона зважає значно менше, ніж на цих своїх нечестивців, із якими так охоче проводить час! Але от що я скажу, міс Ліззі: якщо ви забрали собі в голову, що можете отак відмовляти кожному нареченому, то ви ніколи й не знайдете собі чоловіка. І тоді я вже не знаю, хто утримуватиме вас по смерті вашого батечка.
Розділ 21
ПРО СУПЕРЕЧКУ, ВИКЛИКАНУ ПРОПОЗИЦІЄЮ містера Коллін-за, вже й не згадували. Сам джентльмен майже не заговорював до Елізабет і решту дня невтомно приділяв увагу міс Лукас, котра люб’язно слухала його, роблячи цим вельми своєчасну послугу як усьому товариству, так
і подрузі. І справді, складалося враження, що Шарлотта аж надміру уважна до містера Коллінза.
Наступний ранок не приніс покращення ні для настрою місіс Беннет, ні для її здоров’я. Містер Коллінз і далі невтомно демонстрував уражене самолюбство. Елізабет сподівалася, що через образу той поїде додому раніше, але здавалося, що події попереднього дня жодним чином не вплинули на його плани. Від початку він постановив собі гостювати до суботи, тож до суботи він тут і залишиться.
Після сніданку дівчата попрямували в додзьо, де, як і щотижня, взялися розбирати й чистити свої мушкети. А відтак із почищеною зброєю вирушили до Меритона, щоб дізнатися, чи повернувся містер Вікгем, і подорікати йому за те, що пропустив незерфілдський бал.
Вони ще й на милю не відійшли від Лонґборна, як Кітті, котра виявила бажання йти попереду, несподівано зупинилася й дала іншим знак вчинити так само. Вона підняла свій мушкет, однак Елізабет і решта сестер не розуміли, навіщо, адже дорога, здавалося, цілком безпечна. Коли вони простояли отак якийсь час, із-поміж дерев праворуч вискочив самотній бурундук. Швиденько перетнувши стежку, він зник у лісовій гущавині зліва. Лідія не стрималася й розсміялася:
— Люба Кітті, і як нам віддячити за те, що ти врятувала пальці наших ніг від небажаного лоскоту?
Але Кітті мушкета не опускала, і за мить стежку перетнув уже другий бурундук, не менш хутко. Слідом за ними з’явилося двійко куниць, скунс і нарешті лисиця з лисенятами. Звірів на лісовій дорозі ставало щораз більше, — так, ніби сам Ной прикликав їх, пропонуючи рятунок від поки невидимого потопу. А коли вже стежку перебіг олень, решта дівчат теж спрямували свої мушкети в бік дерев, готові до появи зграї зомбі.