– Отак видно?
– Ага. Або в тебе остаточно клямка впала.
Роб скинув шолом й присів на краєчку ліжка.
– Помогти?
– Нехай, тут трохи.
Справився за годину. Тільки присівши, відчув, наскільки втомився. Очі злипалися, а м’язи наче відстали від кісток. Схилився на подушку – перекемарю хвилин п’ятнадцять та й закінчу…
Прочумався глупої ночі. Роб, видно, не схотів будити. Тепер хропе, як борсук. Навпомацки заліз у душ. Струмені води збивали втому й бруд. Треба насолоджуватись. Хто знає, що чекає завтра.
Стоїмо рівненьким шнурочком. Тридцять два кандидати. Сержант чвиркає крізь зуби.
– Ви даремно приперлися. Більша частина провалиться й, обісцяні, розповзуться назад по бараках. З вас будуть насміхатись, ніби з целок, які поперлись працювати в бордель. Упор лежачи!
Падаємо в пилюгу.
– Scout! Sniper! Scout! Sniper!
Голос деренчить, горлянка забита піском й пилом, але ми харчимо:
– Scout! Sniper!
Брезентовий костюм парить, як скажений. Навколо голови метляються маскувальні елементи. Жара страшна. Біжимо. Підйом-спуск, підйом-спуск. Навколо сухий бур’ян, високі дерева із зеленими кронами. Женемось, наче від чортів. Потягло гниллю, болотяним духом.
Pig Pond – заросле осокою болото. Забігаємо по коліна, твань чвакотить, голосно чмокає, розходиться смердючими хвилями. Хмари дрібних кровопивць обліпили лице, комахи лізуть у рот, ніс, очі. Вода тепла, смердить, забиває дух. Зграйки ряски, наче на нашому ставку. Бігають водомірки, щось шельпотить в осоці. Зайшли по груди.
– Присід!
Пірнаємо з головою. Мул обліплює обличчя, рідка грязюка за пазухою, в штанях, дзюрчить з усіх швів. Тепер ми вже точно pigs[76]. Води по груди, грязюки по коліна – бредемо. Так і чекай, що алігатор за ногу хапне. Сморід, наче чвакаєш у рідкому лайні.
– Швидше!
Вибрались на сухе, женемось, лишаючи звивисті смердючі колії, як равлики. Багно швидко сохне, стягує шкіру, відлітає клаптями. Попереду чималенький схил.
– На спину!
Падаємо, ліземо догори, відштовхуючись ногами. Колючки, камінчики – спина горить вогнем. Встали – вперед. У грудях пече – зараз легені вихаркну. Хлопці тупотять, наче коні. Лайном несе – не продихнуть.
– На землю! Руки й ноги – руш!
Нагадуємо різдвяних ангелочків, яких роблять діти на снігу. Тільки замість снігу – багно й пилюка.
– Встать! Бігом!
Біжимо хвилин десять.
– Упор лежачи!
– Scout! Sniper!
Руки дрижать, блювота підвертає, але опускаюсь й піднімаюсь. Раз за разом. У голові немає нічого, тільки опуститись й піднятись.
– Піднялись, свині! Вперед!
Думаєте, вночі відпочинок? Ага.
– Це вам не «boot camp». Тут немає сцикунів! Бігом!
ІНа плечі мішок кілограмів зо тридцять, і погнав. Налобний ліхтарик дрижить маленькою білою плямкою, спотикаюсь, плече заніміло. Позаду хтось блює, захлинається. Підбігає інструктор – злива матюків. Порядок. Мигають світловідбивні смуги на спинах – ганяємо, наче рій світляків.
О шостій підйом, на сон три години. Орієнтування. Здоровенний простір, у кожного компас й азимути, ходимо по контрольних точках. Мені – насолода. Багато ледве розчовпали, що воно таке, той компас, як з ним працювати.
Кайфую. Отримую фізичне задоволення. Тато подарував мені компас у три роки, а по азимуту я ходив з п’яти. Інструктор тільки гмикнув, глянувши на мій час проходження контрольних пунктів.
Лекції. Здоровенний ангар з круглим дахом, розбитий на класи. Стіни обвішані плакатами з прицілами, балістичними таблицями, матеріальною частиною гвинтівок. Над дверима офісу – табличка «Boss Hogs»[77] й здоровенна голова дикого кабана. Ікла наче криві ножі. Над нею шворка з кулею. Навпроти менша голова, теж ікласта. Там офіс інструкторів. Посередині великого коридора – червоний прапор з перехрещеними гвинтівками й номером частини. На стінах вимпели, фото з символікою нашої дивізії.
Я щоразу заходив туди ніби у святилище. Жив знаннями, тією інформацією, що давали на лекціях. Проте більшість часу ми ганяли, як скажені, тягали вантажі, повзали, переносили «поранених». Удень і вночі. Місяць поспіль. Тільки через місяць ми почали стріляти.
Перший тест. Руки мокріють, крадькома витираю долоні. Сьогодні залік зі стрільби на триста, п’ятсот і тисячу ярдів. Піт сиплеться, як скажений, і не тільки через хвилювання. До стрільбища перли в повній викладці, з гвинтівками. Без передиху вийшли на рубежі. У кожного тридцять п’ять набоїв. Щоб здати, треба влучити не менше двадцяти восьми разів. Стріляємо з М40[78]. Збоку навідник. Він хекає, спльовує тягучу слину. Під ботами інструктора хрущать камінчики.
76
Гра слів: рigs – свині (англ.) і військова абревіатура PIG – Professionally Instructed Gunmen (професійно підготовлений стрілець).
77
Гра слів: hog – кабан (англ.) і водночас абревіатура HOG – Hunter Of Gunmen (мисливець на стрільців).
78
Американська снайперська гвинтівка з п’ятизарядним магазином під набої 7,62x51 мм стандарту НАТО.