А ми малі були і голі.
Т.Г.Шевченко. «Якби ви знали, паничі»
Уклін вам, пане Янукович,
За вашу світлую мету —
Довести людям науково
Їх колективну наготу.
Та скажем вам у вузькім колі,
Не ображайтесь, без прикрас:
Про те, що ми місцями голі,
В народі знають і без вас.
Бо віє спереду і ззаду
Холодний кризи вітерець.
А щоб простіше — крадуть гади!
І рветься, рветься наш терпець.
І що цікаво у Вітчизні,
Вже і не знаєм, як це так,
То там, то тут в питаннях різних
Спостерігається голяк.
Тримати слово треба, звісно,
Щоб Пушкін — так, а НАТО — ні.
А в нас тут просто голе місце!
Ну, тіпа, як на цілині.
У «помаранчів» — теж приколи.
Чого їм не співав Майдан!
А в решті решт король в них голий,
Хоч і в краватці любий пан.
Благали ви: «Не вірте Юлі,
Вона вже шиє вам суму!»
Гаразд. Не вірим. З Юлі — дуля.
Скажіть, а вірити кому?
От тільки про колег облиште!
Мовляв, ПР свій стяг трима…
Це, пане Віктор, дуже смішно,
А в нас для сміху сил нема.
Вояки демократії, або Послання до виборця
«…Націоналістичні організації «Свобода», «Тризуб», «Патріот України» мають намір висунути на президентських виборах єдиного кандидата».
(з Інтернет-новин)
«…Темницы строят, и свобода
Уж ставит стражников у входа»
(неизвестный автор)
Хто має дар, той у неволі.
Сатира — то моя вже доля,
І я, покірний, якось тут
Зібравсь писать про наших «ультра».
Отих, що роблять собі культа
Із Нації, та під салют
Своєму ідолу тепер
Уже готують списки жертв.
Сюжет придумався веселий:
Звільнилися міста і села
Від москалів, євреїв, тощо,
Панує Нація сама,
А щастя все ж таки нема,
Як і раніш, зникають кошти.
Ну, ворогів тоді лихих
Пішли шукать серед своїх,
Від страт народу стало мало…
Так я сміявся з «маргіналів»,
Та раптом здибав інтерв’ю
Вождя «Тризубої Свободи».
Панове! Зникли всі нагоди
Для жартів. Усмішку свою
Стирайте з вуст своїх негайно,
Бо може стати вам «не файно».
По-перше, інші вже вони,
Ті вояки червоноокі.
Вже не летить на різні боки
Їх чорна слина. Пацани
Вдягатись стали модно, чисто:
«Які ми, дядечку, фашисти?
Адольф — це «бяка», хлопець «бед»!
І посміхаються погордо.
Вже отман їх на бігбордах
Свій демонструє «блендамед».
Отож збагніть, мої хороші -
За ними хтось, хто має гроші.
По-друге, певні вчителі
Навчили правильно брехати:
«Концтабори? Народ за грати?
Ну, наче діти ви малі!
В Москви чимало провокацій,
І, як їх там, інсинуацій!
Бандера — звір, маньяк, т. д.?
А в них було НКВД!»
І скалять зуби в телеящик.
Комусь вони потрібні. Нащо?
Тут третя думка є така:
Допоки каламутить криза,
І Україну рвуть харцизи,
Отого ультра-козака
Покликать можуть і до влади.
Так, скажуть, має певні вади,
Але — гроза для ворогів,
А в нас година надзвичайна.
І ось його уже «качають»
«Соратники», і дорогі
Костюми знявши із Європи,
Вони кричать нам як холопам,
Що «юбер аллес» в них «Юкрейн».
І в пику нам кидають прямо:
«У нас змінилася програма!
Ану, шикуйсь! Вперед! Гей-гей!»
І «гот міт унц», і «з нами бог»,
І знов «я воль» і «хенде хох»…
Для друзів маю ще четверте
І сьоме, та скажу відверто:
Коли візьмеш свій бюлетень
На рідній виборчій ділянці,
І, може, із похмілля вранці,
Чи після теле-теревень,
Рука захоче ставить «пташку»
За «русофобськую мілашку»,
Дверима пальці прищими.
А то тобі оті куми
За це бажання хворобливе
Прищимлять щось і більш важливе.