— Ти хто? — питає.
— Гномик я.
А Вася думав, «гомік я».
Пальнув, і ніжки до гори…
Та цур вам, кляті підори!
Вірш невідомого поета епохи майданів
Стрибали з кумом так завзято,
бо хто не скаче — той москаль.
Нехай злякається нас вата.
Злітає із кастрюль емаль…
Любов та підступність (вірш в прозі)
Зустрілися якось
Олігарх Петренко
І Штука баксів.
І одразу покохали
Одне одного!
— Ти любиш мене? —
Питала Штука баксів,
Дрімаючи на грудях Олігарха,
І відчуваючи тепло
Його гаманця.
— Люблю, — відповідав Олігарх.
— Пам’ятай, — шепотіла Штука,
— Ти у мене перший!
А я у тебе?
— І ти у мене перша! —
Цинічно збрехав Петренко,
Так, як він брехав
Тисячам таких самих
Зелених Штук.
І в ту ж мить
Розміняв нещасну
У найближчому
„Обміні валюти”…
Дума про українського політолога
Жив на світі політолог,
Політолог молодий.
В нього був приємний голос,
Гарно вдягнутий завжди.
Де у нас які загрози,
Де підйом, а де застой,
Він робів щодня прогнози.
Аналитик був ще той.
І тому тримавсь зухвало —
Горда, впевнена хода.
Та прогнози не збувались.
Отака була біда.
І журився, хоч таємно,
Молодий отой діяч:
«Як же все це неприємно!
Не збувається, хоч плач!»
І сумний той бідолага
Якось спав майже добу,
І прийшов до нього Янгол.
Той, що змалку в нього був.
«Чом — заплакав політолог, —
Прогнозую, а дарма?
Он, сміються вже навколо,
Мовляв, успіхів нема!»
Янгол каже: «Досить суму.
Не досягнеш ти мети,
Бо Господь інакше дума.
Дума Він не так, як ти.
І тому не вийде путнє,
Не побачиш перемог.
Бо не можеш знать майбутнє.
Бо ти ж хлопчик, а не Бог».
«Що ж робить? — кричить сердешний, —
Вже дійшов я до межі!»
«Помолись, щоб знать прийдешнє.
Кажи: Боже, поможи!
А як будуть десь дебати,
(Ох, дивися, не нашкодь)
Як почнеш прогнозувати,
Додавай: як дасть Господь».
Політолог зблід відверто:
«То вже точно засміють!
Бо для наших, для експертів
Бог чи віра — то все муть.
Ой, дозвольте, я вгадаю
Хоч мізерне: — Де-не-де
Дощ рясний для урожаю
У четвер у нас піде».
«Прогнозуй… Ну, наче діти. —
Янгол тихо промовля, —
Все одно збиравсь полити
Наш Господь Свої поля».
І назавтра «Будуть зливи» —
В інтернет пішла стаття.
Дощ пішов, і був щасливий
Аналітик, як дитя.
Політолог той — це кум мій.
Тож повірте ви мені:
Зовні всі вони розумні,
А всередині дурні.
Дума про авторську пісню
Слухав я одного барда.
До чого ж співає гарно!
Щось про ліс, про їжачка.
І захопленність така,
І таке в нього натхнення,
Що, забувши сьогодення,
Він полинув у політ
У далекий, дивний світ.
Потім другий бард виходить.
Гарну пісню теж заводить.
Про високеє кохання,